1. Новини Закарпаття
  2. >

Схвалення Перспективного плану і кінець боротьби за добровільне об’єднання на Закарпатті. Чому радіють громади?

28.09.2019 20:42 Влада Ексклюзив Голос Карпат

26 вересня Закарпатська обласна рада схвалила, нарешті, Перспективний план територій громад краю.

Закарпаття, яке ще вчора було аутсайдером серед областей України, зробило важливий правовий і політичний крок назустріч впровадженню децентралізаційної реформи в області. Схваленням Перспективного плану розблоковано також процес приєднання до об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) і міст обласного значення та моделювання укрупнених районів. В майбутньому в наданні висновків щодо створення чи укрупнення ОТГ обласна влада опиратиметься на цей документ.

Чому схвалення документа було настільки важливим і що це означає для простих закарпатців?

По-перше, зміниться адміністративно-територіальний устрій. На зміну колишнім районам прийдуть нові укрупнені райони, що складаються лише з ОТГ. На Закарпатті замість 13 районів і 337 сільських, селищних чи міських рад, найімовірніше буде 60 ОТГ.

По-друге, збільшаться власні можливості місцевих бюджетів, надходження по яким будуть направлені на першочергові потреби ОТГ. Окрім того, ОТГ мають можливість отримати державну підтримку у вигляді спеціальної субвенції на розвиток інфраструктури та на реалізацію своїх інших проектів, подавши заявку на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку.

По-третє, передача значних повноважень від державних органів на користь органів місцевого самоврядування. В ОТГ зможуть самостійно і більш успішно вирішувати першочергові потреби своїх мешканців.

«Документ схвалено обласною радою вперше за останні чотири роки. Взагалі вперше. Цей Перспективний план є баченням обласної влади що до того, яким би мав бути адміністративно-територіальний поділ щодо базових органів місцевого самоврядування – об’єднаних територіальних громад.

Також він знімає блокування, яке було. Адже процес добровільного утворення ОТГ, хоч і не був пов’язаний напряму з Перспективним планом, але з іншого боку процеси приєднання уже до існуючих ОТГ і до міст обласного значення блокувались саме через його відсутність, оскільки це є необхідною, визначеною законом, умовою для реалізації приєднання без виборів», - пояснює консультант з юридичних питань Офісу реформ Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша.

Зі слів Олега Лукші тепер і майбутні місцеві вибори, які можуть відбутись уже навесні 2020 року, проходитимуть на новій територіальній основі, визначені остаточно схваленими урядом, перспективними планами в областях.

 

Депутатами обласної ради за основу був узятий проект Перспективного плану з 54 об’єднаних територіальних громад розроблений Міжвідомчою робочою групою на чолі з головою Закарпатської ОДА Ігорем Бондаренком. Від облдержадміністрації безпосередньою розробкою займалось управління містобудування і архітектури. До співпраці також залучали експертів і консультантів із Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування та Офісу реформ Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України.

В ході дискусій на засіданнях постійних комісій та фракцій облради, які були підтримані і на пленарному засіданні сесії, у схвалений документ увійшли ще 6 ОТГ: Косинська, Сюртівська, Дубриницько-Малоберезнянська, Синевирська, Неліпинська та Кам’янська.

Інші пропозиції щодо змін 54 центрів ОТГ, які прозвучали на сесії облради, не були підтримані голосуванням.

Отже, тепер Закарпаття матиме 60 ОТГ. В той же час Мінрегіон нещодавно бачив їх лише 40.

 

Ввійти в історію своїх вибоців

Історичності моменту додала остання, ймовірно, можливість обласних депутатів висловити свою позицію щодо Перспективного плану та донести її до Уряду.

Адже законопроект, розроблений Міністреством розвитку громад та територій і схвалений Урядом, передбачає внесення змін до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», за якими вже не потрібно буде схвалення Перспективного плану обласними депутатами. Документ подаватиметься ОДА на затвердження прямо до Кабміну, минаючи обласну раду.

«Схвалений документ є доволі консолідованим. Якщо ж пропозиції внесення змін будуть, то ми просто пропонуватимемо їх Кабміну. Але, будь-які зміни можливі лише до кінця року, коли вже мають бути сформовані ОТГ, схвалені концепція і Перспективний план, щоб мати змогу провести вибори на новій територіальній основі», - коментує начальник управління містобудування і архітектури Закарпатської ОДА Микола Пігуляк.

 

Народжені в муках

З деякими ОТГ області вийшло насправді непросто, адже вони або довгий час не могли отримати позитивний висновок від ОДА, або, знову ж таки через відсутність цього висновку, тепер їм доводиться примиритись із прийнятим документом і відмовитись від подальшого просування ідеї створення власної ОТГ.

Попереднє керівництво Закарпатської ОДА гальмувало в області децентралізаційну реформу. Облдержадміністрація судилася з громадами, які хотіли об’єдтанися, а тодішній голова Геннадій Москаль навіть подавав до Верховного Суду на скасування окремих положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Обидва рази дії обласної адміністрації закінчились поразкою. Проте, навіть судові рішення не на користь позовних вимог облдержадміністрації позитивно на перебіг реформи на Закарпатті не вплинули.

 

Майбутня Холмківська ОТГ поки що неукрупненого Ужгородського району одна з таких. Боролися громади сіл за право добровільно об’єднатись три роки. Його мешканці відстоювали мітингуючи під стінами Закарпатської ОДА.

Саме ці місцеві ради судились з обласними чиновниками, щоб ті повторно розглянули їхнє подання та не порушували закони і їхні права. Весь цей час вони, також, писали листи і звернення до парламенту і центральної виконавчої влади, звертались до Прем'єра-міністра. Проте реакції не було.

Зі зміною керівництва ОДА Холмківська потенційна і спроможна ОТГ отримала, нарешті, позитивний висновок облдержадміністрації. Нині мешканці очікують наступного кроку - щоб голова облдержадміністрації Ігор Бондаренко спрямував лист до ЦВК про призначення перших виборів у новоствореній Холмківській ОТГ.

26 вересня під час сесії облради, на якій приймали доленосне для громади рішення, люди вийшли під стіни і в коридори ОДА, адже в першому варіанті поданого проекту Перспективного плану Холмківської ОТГ не значилось.

«Мінрегіон трохи інакше на це дивиться. Місто (Ужгород – ред.) хоче нас до себе. Десь воно територіально і логічно, і мер міста робить те, що і потрібно робити – вболіває за своє місто. Однак ми також вболіваємо за свою громаду, яка на сьогоднішній день є спроможною та із збалансованим і багатим бюджетом. У нас є крупні підприємства, розвинене сільське господарство, є доступ до залізниці.

Тобто, наша ОТГ має право на життя. Ми зможемо, навіть якщо на рівні держави будуть прийняті якісь законодавчі акти, що обмежуватимуть нас у бюджетних поступленнях, то ми зможемо працювати над тим, щоб і надалі бути спроможними», - переконана заступник Холмківського сільського голови Ольга Лазорик.

Посадовець наголошує, що хоч і їхня об’єднана громада де-юре вже створена, але «зараз було дуже важливо прийняти Перспективний план, в якому Холмківська ОТГ обов’язково була б включена».

«Напередодні голосування ми чули, що обласна рада не бачить нас як об’єднану громаду. Тому мешканці громад вийшли, щоб нас почули, і готові були обгрунтовувати те, що ми є. Голова ОДА свого слова дотримав і подав нас у складі Перспективного плану як сформовану Холмківську ОТГ і, слава Богу, депутати облради нас почули також. Це наша спільна перша перемога!», - радіє співрозмовниця.

Новостворена Холмківська ОТГ об’єднує Холмківську, Сторожницьку і Тарновецьку сільські територіальні громади та включає в себе села Холмок, Минай, Розівка, Концово, Сторожниця, Тарнівці, Шишловці і Ботфалва.

«Реверсна дотація, тобто обсяг коштів, які не додаватимуться, а навпаки – вилучатимуться у Холмківської ОТГ як у донора на користь держбюджету складатиме понад 11 млн. грн. Загальний розрахунковий бюджет ОТГ, за розрахунками департаменту фінансів ОДА, становить понад 157 млн. грн, що є безпрецендентним показником для сільської ОТГ в Україні», - переконаний Олег Лукша.

 

Пощастило бути почутими

Територіальні громади сіл Боржавське і Великі Ком’яти на Виноградівщині за проектом Перспективного плану мали увійти до Зарічанської ОТГ сусіднього Іршавського району. Проте самі місцеві мешканці були проти такої перспективи, тому голови сіл звернулась до керівництва ОДА з проханням врахувати інтереси мешканців у Перспективному плані і приєднати їхні громади до Виноградівської ОТГ.

«Наші мешканці були категорично проти приєднання до Зарічанської ОТГ і ми не могли не прислухатись до людей, які вирішили, що їм краще буде у складі Виноградівської ОТГ. Окрім того, так говорить і Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що територіальні громади сіл самі можуть обирати з ким їх об’єднуватись. У Виноградові були не проти.

Тому ми звернулись з відповідним листом до керівництва Закарпатської ОДА. Вони розглянули і врахували наші пропозиції. Також врахували те, що Зарічанська ОТГ вже створена і отримала позитивний висновок ОДА. Ми раді, що в обласній раді додержалась своєї обіцянки і у схваленому Перспективному плані нас включили до складу Виноградівської ОТГ», - розповідають сільські чиновники.

Голова Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування Іван Дем’янчук розповідає про Боржавське та Великі Ком’яти, як про один із прикладів того, коли інтереси сільських громад, котрі звернулись з проханням відкоригувати Перспективний план, були повністю враховані обласною радою.

«Під час роботи однієї з постійних комісій обласної ради ми запропонували задовільнити інтереси цих сільських територіальних громад і відкоригувати Перспективний план згідно їхніх звернень та включивти їх до складу Виноградівської ОТГ», - коментує Іван Дем’янчук.

Тож майбутня Виноградівська ОТГ разом із містом Виноградів та селами Фанчиково, Дротинці, Підвиноградів, Мала Копаня, Велика Копаня, Олешник, Букове, Онік та Широке включатиме у своєму складі ще села Боржавське та Великі Ком’яти.

 

Не пощастило об’єднатись

А от потенційній ОТГ з центром у селищі Нижне Селище на Хустщині «пощастило» значно менше.

Тутешні мешканці боролись за об’єднання з Копашновом ще з 2015 року, проте позитивного висновку в ОДА не давали. Тоді ініціативна група звернулась до Президента, Кабміну та Мінрегіону з проханням вплинути на очільника Закарпаття. Мінрегіон надіслав в ОДА лист, в якому просив видати позитивний висновок Нижньому Селищу та справа з місця так і не зрушилась.

Зміни в бюджетному законодавстві привели до того, що в департаменті фінансів ОДА у 2019 році Нижньє Селище як потенційна ОТГ отримало негативний фінансовий висновок. Тому згідно проекту Перспективного плану селище мало ввійти у склад Хустської ОТГ, що і підтримали в громаді.

В той же час, серед пропозицій від фракцій в обласній раді було створення Ізянської ОТГ, у склад якої і ввійшла б територіальна громада Нижнього Селища. Самі селяни були проти такої перспективи. Втім цю пропозицію все одно більшість обласних депутатів не підтримали.

«Створення громади із центром у селі Іза суперечили п.2 статті 4 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та п.2 статті 6 «Методики формування спроможних територіальних громад», затвердженої Постановою Кабміну. У цих статтях ідеться, що центром громади має бути населений пункт із сильно розвинутою інфраструктурою. Дуже прикро, але на сьогодні село Іза таким не є», - пояснює позицію Нижнього Селища його мешканець, депутат Хустської райради Олександр Липчей.

Депутат райради переконаний, що об’єднання з територіальною громадою міста, інфраструктура якого є однією з найкращих в області та бюджет доходів якого у десятки разів більший, ніж бюджет будь-якого села, на 90% зменшує кількість ризиків, які б отримало село у разі входження до Ізянської ОТГ.

Тепер громада Нижнього Селища разом із громадами сіл селами Стеблівка, Крайниково, Олександрівка, Сокирниця, Данилово, Боронява, Крива, Нанково, Рокосово, Іза, Копашново, Кошелево, спільно із міською громадою міста Хуст у Перспективному плані включені до Хустської міської ОТГ.

 

Консультант з юридичних питань Офісу реформ Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша пояснює, що хоч держава і бачить найбільшу перспективу створення ОТГ навколо міст обласного значення, які як локомотив мали б «тягнути» своїм ресурсним і фінансовим потенціалом ще й суміжні сільські території, але при цьому жодного додаткового нормативного акту, окрім доповнень щодо механізму приєднання, в базовому законі про добровільне об’єднання територіальних громад, не прийнято.

«Правда при цьому розглядається законопроект про агломерації крупних міст і суміжних сільських територій», - додає консультант.

Тож, як об’єднана громада майбутньої Холмківської, так і Нижньє Селище на Хустщині, самотужки кілька років поспіль вибивали та виривали від влади всіх рівнів надане нею ж законне право на добровільне об’єднання. Комусь це вдалося, а комусь ні.

 

Олена Мудра для Голосу Карпат

 

 

Стрічка