1. Новини Закарпаття
  2. >

Путін погодився на миротворчу місію на Донбасі в обмін на засекречення частини "Кремлівської доповіді" - журналіст

04.04.2018 16:12 Влада

На його думку, США дозволили Путіну зберегти обличчя перед президентськими виборами, щоб після них гарантувати прогрес у питанні розміщення миротворців на Донбасі.

Росія пішла на поступки щодо миротворчої місії ООН на Донбасі в обмін на засекречення певної частини «Кремлівської доповіді». Так вважає експерт-міжнародник Максим Ялі. 

Він нагадує, що, якщо раніше в Кремлі відкидали можливість розміщення миротворчої місії на Донбасі, з часом риторика змінилася.

 «Напередодні президентських виборів у березні в Росії він (Путін – ред.), як на мене, зробив дуже важливу заяву, що нібито Росія взагалі і не проти розміщення миротворців на всій території Донбасу, проте необхідно домовлятися із ватажками «ДНР» та «ЛНР». Це великий поступ», – зазначає експерт, передає радіо Свобода. 

Він схильний пов’язувати таку зміну з «Кремлівською доповіддю», яку Міністерство фінансів США оприлюднило в лютому цього року. 

«Диявол у дрібницях. Насамперед, вона («Кремлівська доповідь» – ред.) шокувала навіть тих експертів, які були залучені до складання цього списку – відрізняється докорінним чином те, що було опубліковано, від того, що мало бути опубліковано. Звичайно, там є засекречена частина. Проте це була, з моєї точки зору, певна поступка з боку американської адміністрації, і це свідчить, що все ж таки вони дотиснули Росію щодо миротворців», – припускає Ялі. 

На його думку, Сполучені Штати дозволили Путіну зберегти обличчя перед виборами, щоб після них гарантувати прогрес у питанні розміщення миротворців на Донбасі. 

Крім цього, він вважає перспективу зустрічі «нормандської четвірки» без четвертого учасника цілком реальною з огляду на скандал навколо отруєння Сергія Скрипаля. Самі ж перемовини він оцінює як достатньо важливі, адже, окрім вирішення самого мандата миротворчої місії, необхідно узгодити і її деталі. 

«Є дуже багато технічних питань, які необхідно буде узгодити, зрозуміти, провести експертизу. Близько півроку мине, щоб оцінити і всю складність проблем, скільки необхідно буде контингенту, фінансову складову. Від ухвалення рішення до безпосереднього запровадження місії принаймні півроку буде необхідно», – припустив Ялі. На саме ж рішення ООН він очікує восени – наприкінці жовтня чи на початку листопада. 

В свою чергу, радник міністра закордонних справ Павла Клімкіна Тарас Качка вважає, що варіант зустрічі без президента Росії Володимира Путіна розглядають як запасний варіант. Водночас він вбачає в такому форматі певний сенс як для України, так і для Заходу. 

«Робити діалог між Францією, Німеччиною і Україною щодо вирішення конфлікту на Донбасі заручником бажання чи небажання Росії ніхто не хоче, і очевидно, що це буде сигнал: показати, що залежності від настрою і якихось вибриків ніхто не хоче, і плюс, до того, використати можливість, щоб зрозуміти, яку спільну тактику, спільну стратегію застосувати», – міркує дипломат. 

Качка зазначає, що, хоча спільне стратегічне бачення місії вже є, країни-учасники переговорів повинні узгодити методи його імплементації. 

«До Ради безпеки ООН потрібно визначити сам мандат. На сьогоднішній день його, наскільки мені відомо, немає. Є якесь бачення, спільні позиції, підходи. Зрозуміло, що досить інтенсивна дискусія триває з цього приводу. Але при цьому говорити про те, що вже готовий проект рішення і його мають поставити на голосування – я б не був настільки сміливим», – каже він. 

Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus