Угорська громада – це важлива й цінна частина всієї України – Павло Клімкін / ФОТО

Держава повинна забезпечити нацменшинам усі шанси для рівноправної адаптації в суспільстві.

Сьогодні, 1 грудня, на Закарпаття з робочим візитом приїхав міністр закордонних справ України Павло Клімкін. У Берегові він відвідав угорську та українську гімназії, мав відверту й щиру розмову з учнями та педагогами обох навчальних закладів, познайомився з їх історією та нинішніми буднями, зустрівся з депутатами та громадськими активістами, лідерами національно-культурних товариств, керівниками міста й району.

На КПП “Лужанка” керівнику МЗС розповіли про перспективи будівництва об’їзної дороги навколо Берегова, доповіли, чому гальмується цей процес.

Міністр та інші офіційні особи поклали квіти до пам’ятників Шандору Петефі та Тарасу Шевченку. Зацікавленим був діалог Павла Клімкіна з вихованцями двох гімназій та їх наставниками.

“Я приїхав на Закарпаття, аби безпосередньо почути, що необхідно здійснити державі для безперешкодного вивчення представниками нацменшин української мови,”- зазначив дипломат.

Керівник зовнішньополітичного відомства уважно вислухав пропозиції педагогів угорської гімназії, котрі вважали за доцільне докорінно змінити методику й програму викладання державної мови в національних школах, вказали на ряд упущень в даному процесі.

“Твердо переконаний, що ці важливі документи повинні готуватися тут на місці, а не в Києві,”- запевнив міністр.

“А ми вже давно розробили їх, проте профільне міністерство не бере пропоноване до уваги,”- відреагувала на зустрічі в райраді ректор Закарпатського угорського інституту, голова Товариства угорських педагогів краю, очільник освітньої комісії обласної ради Ілдіка Орос.

Всі учасники зустрічей, зокрема директор угорської гімназії Арпад Сабов, голова Берегівської райради Йосип Шін, лідер Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич, підприємець Тібор Біров та інші наголошували на тому, що угорці Закарпаття бажають жити і працювати на рідній землі, де народилися, але для цього необхідно створити відповідні умови. Одностайними були господарі і в тому, що батькам слід залишити право самим обирати, на якій мові навчатиметься їх дитина, причому від дитсадка до вишу. А це право щойно прийнятий закон про освіту в Україні від них відбирає.

Ще одна проблема – відтік талановитої молоді з України, в тому числі представників нацменшин. Щоб мотивувати юнаків та дівчат залишатись працювати вдома, слід забезпечити їм гідні умови та зарплатню, соціальну підтримку, можливості кар’єрного зростання тощо.

“У тій же Угорщині,- говорила вчителька української мови та літератури угорської гімназії,- молодий фахівець одразу отримує службову квартиру, солідну зарплатню, соціальний пакет. А у нас я з червоним дипломом магістра ледве могла знайти собі роботу, та й то з мізерним окладом без всяких інших преференцій.”

Для ефективного викладання державної мови в національних школах бракує якісних підручників, наочних та технічних засобів, більшість з цього викладачам доводиться закупляти за власні кошти. Приміром, в тій же угорській гімназії для 40 учнів надали аж 7(!) підручників. Решту  роздруковували самі.

“Вивчення української мови треба розпочинати на підготовчій стадії, ще з дитсадка,- звертали увагу міністра педагоги.- У перших п’яти класах доцільно починати не із граматики, а з розмовного засвоєння фраз, їх усвідомлення й розуміння. Нікуди не годяться букварики з відсутніми літерами, коли дитині доводиться здогадуватись, що ж там написано.”

Зовсім інший підхід слід застосувати при здаванні випускниками національних шкіл тестів ЗНО, потрібно докорінно поміняти саму методику їх підготовки.

“Загалом потрібно вивчати українську мову в національних школах як другу іноземну після рідної,- переконана Ілдіка Орос.- Ми говоримо про це роками, але нас не чують.”

Павло Клімкін погодився з більшістю запропонованого й висловився, що національним меншинам дійсно вартує забезпечити всі шанси для адаптації в суспільстві.

“Угорська громада – це важлива й цінна частина всієї України,- зазначив насамкінець міністр.- Ми повинні її зберегти й здійснити все для того, аби знайти компроміс, який би задовільнив і представників нацменшин, і суспільство, і владу.” 

Нагадаємо, на Закарпаття приїхав Павло Клімкін для обговорення мовного питання.