Прем’єріада, яка тривала близько двох місяців, завершилась 14 квітня затвердженням нового складу уряду на чолі з Володимиром Гройсманом.
На відміну від другого уряду Арсенія Яценюка, цього разу "українізованих" іноземців в новому Кабінеті міністрів немає зовсім,повідомляє Еспресо.
Разом з тим в новому уряді залишились одразу 9 представників другого Кабміну Яценюка.
Головна євроінтеграторка
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Народний депутат Іванна Климпуш-Цинцадзе, донька відомого закарпатця Ореста Климпуша, до приходу в Верховну Раду працювала в структурах власника групи компаній EastOne Віктора Пінчука. Зокрема, очолювала благодійний фонд "Ялтинська економічна стратегія", який проводить Ялтинський економічний форум (YES). В БПП Климпуш-Цинцадзе входить у депутатську групу "Антикорупційна платформа", а крім того вона член позафракційного об'єднання "Єврооптимісти" і перший заступник голови комітету Ради з питань закордонних справ. З 2002 по 2007 рік працювала кореспондентом Української служби радіо Бі-Бі-Сі (BBC) у США (Вашингтон) і на Кавказі (Тбілісі).
Батько віце-прем’єрки Орест Климпуш свого часу займав посаду посла України в Угорщині та Словенії. Чоловік Іванни – Арчіл Цинцадзе з 1999 по 2005 року був військовим аташе в посольстві Грузії у США, а 2007 року був тимчасовим повіреним у справах Грузії в Києві.
Компромісний заступник
Перший віце-прем’єр-міністр економіки Степан Кубів
Саме довкола посади першого віце-прем’єра напередодні призначення уряду точились найпалкіші дискусії. Головним претендентом був перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук, однак зрештою крісло першого заступника Гройсмана зайняв представник президента Петра Порошенка Степан Кубів.
Кубів має досить строкату біографію, в якій знайшлось місце і для роботи комсомольським функціонером у Львові наприкінці 1980-х років, і для роботи в банківській сфері, зокрема головою правління "Кредобанку".
У 2006 році став депутатом Львівської обласної ради від партії "Наша Україна", а у 2010 році — уже від “Фронту змін”.
2012 року пройшов у Верховну Раду, представляючи вже "Батьківщину". Під час революції в 2013-2014 роках Кубів був комендантом Будинку профспілок. З лютого по червень 2014 року очолював Національний банк України. 2014 року пройшов до парламенту вже від Блоку Петра Порошенка, де став представником президента в парламенті.
Людина Гройсмана
Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон
50-річний Кістіон є представником найближчого оточення Володимира Гройсмана. Пліч-о-пліч з очільником уряду він працював ще у Вінниці.
З 2008 по 2011 рік займав посаду заступника вінницького міського голови Гройсмана. З 2011 по жовтень 2014 року - перший заступник мера Вінниці.
Після призначення Гройсмана на посаду віце-прем’єра в перший уряд Яценюка, переїхав до Києва, де зайняв посаду першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Гройсмана.
Телевізійний урядовець
Віце-прем’єр-міністр (з гуманітарних питань) В’ячеслав Кириленко
47-річний Кириленко в політиці практично із студентських років. З 1993 року Кириленко був членом "Народного Руху", де займав посаду голови молодіжного крила партії.
1998 року став депутатом Верховної Ради від НРУ а також секретарем комітету з питань соціальної політики та праці. Після розколу "Руху" був заступником голови Української народної партії.
Кириленко двічі обирався депутатоом від "Нашої України", а на президентських виборах 2004 року був довіреною особою Віктора Ющенка. В Кабміні, очолюваному Юлією Тимошенко, був міністром соціальної політики і праці, в Кабміні Юрія Єханурова – віце-прем'єром з питань соціальної політики.
Пізніше очолював фракцію блоку "Наша Україна", партію Народний Союз Наша Україна. У 2007-му пройшов до парламенту як депутат від НУ-НС, де також був головою фракції.
Після того, як Кириленко залишив НУ-НС, створив партію "За Україну!" У 2012 році пройшов до парламенту як позафракційний депутат. Пізніше рух "За Україну!" об'єднався з "Фронтом Змін", від якого Кириленко пройшов у парламент 2014 року.
З грудня 2014 року Кириленко займав посаду віце-прем'єра з гуманітарних питань-міністра культури. В квітні минулого року став телеведучим програми "Мінкульт".
Кар’єрний держслужбовець
Віце-прем’єр-міністр (з соціальних питань) Павло Розенко
Павло Розенко – держслужбовець з досвідом. На держслужбу прийшов ще на початку 1990-х. Свого часу працював помічником у міністра екології, а згодом депутата від «Нашої України» Івана Зайця.
2005 року був призначений першим заступником міністра соціальної політики, яким на той час був В’ячеслав Кириленко. Згодом працював у Секретаріаті президента та знов повернувся до Мінсоцполітики.
2012 року пройшов до Верховної Ради від партії «УДАР». У грудні 2014 року зайняв посаду міністра соціальної політики в другому уряді Яценюка.
Міністр регіонів
Віце-прем'єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко
В другий уряд Яценюка Зубко прийшов у грудні 2014 року з Адміністрації президента. Там він працював заступником голови АП Бориса Ложкіна.
У 2010-2012 роках очолював місцеву організацію «Фронта змін» у Житомирській області.
В другому Кабміні Яценюка також займав посаду віце-прем’єр-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
"Фронтовик-важковаговик"
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков
Близький соратник Яценюка став одним з тих, кому вдалось зберегти посаду у новому уряді. Саме портфелі очільників МВС та Мінюсту були однією з основних вимог «фронтовиків» для входження у нову коаліцію «на двох».
Свою політичну кар’єру Аваков почав у 2002-му році, ставши членом виконкому Харківської міськради. У 2005-2010 роках був губернатором Харківщини. На парламентських виборах 2012-го за списками «Батьківщини» зайшов до Верховної Ради.
27 лютого 2014 року у тимчасовому уряді Арсенія Яценюка був призначений міністром внутрішніх справ. 27 серпня саме Аваков заявив про вихід ряду ключових політиків з лав "Батьківщини". На дострокових виборах восени 2014-го йшов під шостим номером у списках новоствореного "Народного фронту".
Під час формування першої коаліції після виборів Яценюк наполягав, що посада очільника МВС у новому уряді має залишитися за Аваковим.
В результаті переговорів Авакову вдалося зберегти за собою міністерське крісло. Як наприкінці 2014 року, так і весною 2016-го.
Військовий зі стажем
Міністр оборони Степан Полторак
Ще одним, хто зберіг свою посаду в новому уряді, став Степан Полторак. Він працює міністром обоони з жовтня 2014 року.
На військовій службі з серпня 1983 року. Службу проходив на посадах: командира взводу, роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону, полку, бригади. З посади начальника управління бойової та спеціальної підготовки внутрішніх військ МВС України у березні 2002 року призначений начальником Академії внутрішніх військ МВС України.
У лютому 2014 року був призначений командувачем внутрішніх військ МВС України. З квітня того ж року - командувачем Національної гвардії України.
14 жовтня 2015 року Порошенко присвоїв Полтораку військове звання генерала армії України.
Реформатор старої школи
Міністр закордонних справ Павло Клімкін
Клімкін – народився у Курську, закінчив Московський фізико-технічний інститут. У 1991-1993 роках працював в Інституті електрозварювання ім. Патона. З 1993 року працює в структурах МЗС України.
2010 року став заступником міністра закордонних справ Костянтина Грищенка. Клімкін очолював делегацію України на переговорах про підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 30 березня 2012 року парафіював цю угоду. Після цього був призначений послом у Німеччину.
З 19 червня 2014 року обіймає посаду міністра закордонних справ.
Юрист Яценюка
Міністр юстиції Павло Петренко
З колишнім прем’єром Арсенієм Яценюком 36-річний очільник Мінюсту знайомий ще зі студентських років. Не зважаючи на різницю у 5 років вони здружилися під час навчання на юридичному факультеті Чернівецького університету імені Федьковича.
З 2001 року Петренко працював на керівних посадах у департаменті правового забезпечення «Ощадбанку» у Києві. Пізніше займався приватною адвокатською практикою.
З 2009 року став членом "Фронту змін" Арсенія Яценюка. З 2010 по 2012 рік був депутатом Київської облради від цієї політичної сили. На парламентських виборах йшов під 52 номером за списками «Батьківщини». У Верховній Раді VII скликання був секретарем Комітету з питань верховенства права та правосуддя.
У тимчасовому уряді став міністром юстиції. Як і Аваков перейшов до «Народного фронту» і знову зайняв крісло очільника Мінюсту.
Інфраструктурний спадкоємець
Міністр інфраструктури Володимир Омелян
37-річний заступник екс-міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, який вважався одним з міністрів-технократів, у новому Кабміні пішов на підвищення. Омеляна не можна назвати публічною персоною, інформації про нього у відкритих джерелах не так багато.
З 2000 року він перебуває на держслужбі. До 2012 року працював у різних структурах при Міністерстві закордонних справ. За винятком періоду 2008-2010 років. У той час Омелян «перекваліфікувався» в еколога, працюючи в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища.
З 2012-го був заступником директора патронатної служби при Міністерстві фінансів. У тимчасовому уряді став керівником Служби міністра Кабміну Остапа Семерака.
У Кабміні Яценюка зайняв посаду заступника міністра інфраструктури.
Еколог за необхідністю
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак
З 1998-го по 2006 рік Семерак очолював секретаріат парламентської фракції партії «Реформи і порядок». У 2007-2012 роках був народним депутатом від «Батьківщини», членом бюджетного комітету.
На парламентських виборах 2012-го до Верховної Ради не пройшов. У тимчасовому уряді Яценюка Семерак став міністром Кабінету міністрів. Після виборів 2014-го на посаді не втримався. Став нардепом від «Народного фронту» та першим заступником голови комітету з питань євроінтеграції, однак хороші стосунки з Яценюком зберіг.
Прима освіти
Міністр освіти Лілія Гриневич
50-річна нардеп від "Народного фронту" свою кар’єру будувала у сфері освіти. У 2002-2006 роках працювала у фонді Джорджа Сороса "Відродження". Брала участь у створенні системи ЗНО та була першим директором Українського центру оцінювання якості освіти. Працювала начальником Головного управління освіти і науки Київської міської держадміністрації в часи мерства Леоніда Черновецького.
Працює у команді Яценюка ще з часів "Фронту змін". На виборах 2014-го пройшла до Ради під 9 номером у списку "Народного фронту". Очолює профільний комітет.
На цій посаді вона замінила Сергія Квіта, який займав крісло очільника Міносвіти за квотою БПП.
Новоспечений "фронтовик"
Міністр молоді та спорту Ігор Жданов
Жданов також залишився на своїй посаді. Проте, якщо в уряді Яценюка він працював за квотою «Батьківщини», то відучора перейшов до лав «фронтовиків».
Наприкінці 1990-их Жданов працював в РНБО. Під час виборів 2004-го був аналітиком у штабі Віктора Ющенка. У 2008 році вийшов з «Нашої України». На дострокових президентських виборах 2014-го очолював штаб Юлії Тимошенко.
Того ж року став депутатом Верховної Ради від «Батьківщини». З 2 грудня 2014 року займає посаду міністра молоді та спорту. У лютому 2016 року «тимошенківці» вийшли з коаліції та відкликали Жданова із займаної посади. Проте він вирішив залишитися в уряді «за проханням прем’єр-міністра». За що і був виключений з партії "Батьківщина".
"Ударний" аграрій
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий
40-річний Кутовий тривалий час працював топ-менеджером, працюючи в різних фондах та холдингах, в тому числі й аграрних. Примітно, що першу вищу освіту майбутній аграрій отримав в Національній академії СБУ, однак за профілем працювати не пішов, отримавши згодом ще два дипломи з економіки та менеджменту.
У політиці Кутовий з 2012 року, коли за списками партії «УДАР» пройшов у парламент. Там він став першим заступником голови комітету Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, а також членом Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.
В Раду VIII скликання Кутовий пройшов депутатом-мажоритарником від 151 округу. З грудня 2014 він очолив комітет з питань аграрної політики та земельних відносин і став заступником керівника фракції «Блок Петра Порошенка». Розглядався в якості кандидата на посаду аграрного міністра ще у лютому, коли заяву про відставку написав екс-очільник цього відомства Олексій Павленко.
Вінницький кадр
Міністр соціальної політики Андрій Рева
49-річний Андрій Рева - ще один представник "вінницьких" в уряді. За освітою офіцер-«політрук». В ранніх 1990-их працював вчителем історії в одній із вінницьких шкіл. В 1995-му році очолив міську профспілку працівників освіти і науки. Через 3 роки став заступником очільника Вінниці Дмитра Дворкіса.
Після відставки останнього кар’єра Реви пішла вниз – в період 2000-2005 років він очолював управління соціального захисту одного з районів Вінниці. З 2005 року знову став заступником мера Вінниці, яким на той момент вже був Володимир Гройсман. Посаду заступника мера Вінниці продовжував займати і після переїзду Гройсмана до Києва.
Свій апаратник
Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко
32-річний Олександр Саєнко здобув юридичну освіту у Національній академій державної податкової служби України, а у 2016 році отримав відзнаку заслуженого юриста України.
Саєнко є близьким соратником екс-спікера: у 2014 році, коли Гройсман займав посаду віце-прем’єр-міністра-міністра регіонального розвитку, Саєнко був його радником.
Крім того, з січня по березень 2015 року Олександр Саєнко працював помічником-консультантом Володимира Гройсмана, після чого очолив секретаріат голови Верховної Ради.
До співпраці з Гройсманом Саєнко працював економічним консультантом у "Фонді економічних реформ в Україні", директором Школи вищого корпусу державної служби, був аспірантом Інституту законодавства Верховної Ради.
Енергійний бодібілдер
Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик
53-річний Насалик з 1998 по 2005 рік був депутатом Верховної Ради, де очолював підкомітет з питань нафтової промисловості і нафтозабезпечення комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
У 2006 році політик та бізнесмен, який мешкав у Києві, несподівано вирішив стати мером Калуша, від якого раніше обирався до парламенту.
У жовтні 2014 року на дострокових парламентських виборах Насалик був обраний депутатом Верховної Ради України VII скликання від партії "Блок Петра Порошенка".
2013 року зайняв третє місце на чемпіонаті України із бодібілдингу, фітнесу і атлетизму за версією Всесвітньої федерації WBPF.
Голос Майдану
Міністр культури Євген Нищук
Народний артист України Євген Нищук відомий не лише як актор, а як і «голос Майдану». Він був рупором Помаранчевої революції, а у 2013-2014 роках став «ведучим» Євромайдану.
Нищук вже очолював Міністерство культури у тимчасовому уряді Яценюка. У грудні 2014 його звільнили з займаної посади: у новий уряд, сформований Радою 8-го скликання, він не увійшов.
Нищук на посаді мінстра культури ініціював заборону в’їзду в Україну російським артистам, що висловлювались у підтримку російської агресії, конкурс на найкращий проект меморіалу «Небесній сотні», а також спільно з громадськістю виробив план стратегії розвитку культури, котрий згодом був відкинутий його наступником В’ячеславом Кириленком.
Кум Порошенка
Міністр інформаційної політики Юрій Стець
Стець ще 3 грудня 2015 року анонсував свою відставку, проте піти в неї так і не встиг. Раніше за нього зі своєї посади пішов Арсеній Яценюк, виступивши з відповідною заявою 10 квітня.
40-річний кум президента Порошенка починав свою кар’єру на Чернівецькому обласному телебаченні у 1990-му році. В період 1993-1997 років працював PR-менеджером. Після цього 10 років займав різні керівні посади у телерадіокомпанії «НБМ», на базі якої 2003 року було створено «5 канал», що належить Петру Порошенку. З 2007 року Стець – член наглядової ради каналу.
Того ж року став народним депутатом від «Нашої України». До наступних двох скликань Верховної Ради проходив за списками спочатку «Батьківщини», а потім БПП. Працював у комітеті з питань свободи слова і інформації.
З грудня 2014 року займає посаду голови новоствореного міністерства інформаційної політики.
"Гарвардський дебютант"
Міністр фінансів Олександр Данилюк
Олександр Данилюк закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, Національний технічний університет (КПІ), а також Бізнес школу (МБА) Індіанського університету в США.Три роки працював над проектами компанії "Маккінзі енд компані" в Лондоні та Москві, ще 4 роки у Лондоні очолював інвестиційний фонд Рюрік Інвестмент.
З жовтня 2005 по серпень 2006 був радником прем’єр-міністра України Юрія Єханурова. В вересні 2010 року переміг у конкурсі на посаду голови Координаційного центру з упровадження економічних реформ. Центр перебував під опікою тодішнього глави АП Сергія Льовочкіна. Екс-президент Віктор Янукович призначив Данилюка своїм позаштатним радником.
В лютому 2014 року в.о. президента Олександр Турчинов звільнив Данилюка з посади радника президента. А вже в липні 2014 року новообраний президент Петро Порошенко призначив його представником президента України в Кабміні. У вересні 2015 року Порошенко призначив Данилюка заступником глави Адміністрації президента.
Кіровоградський адвокат
Міністр з питань окупований територій та тимчасоо переміщених осіб Вадим Черниш
Ім’я 44-річного адвоката з Олександрії Кіровоградської області в публічні політиці стало відомо 2004 року. Тоді він був довіреною особою кандидата на посаду президента України Віктора Ющенка в Кіровоградській області по 104 виборчому окрузі (м. Олександрія).
З березня 2005 по серпень 2006 рік був заступником голови Кіровоградської облдержадміністрації з гуманітарних питань, а з серпня 2006 по листопад 2007 року - голова Кіровоградської обласної державної адміністрації.
З червня 2015 року є головою Державного агентства з питань відновлення Донбасу. Кандидатуру Черниша на посаду активно лобіював депутат від БПП Олександр Третьяков.