Парламент дозволив заарештовувати «злочинні» активи чи рейдерство на державному рівні?.

Норми закону можна використовувати як для боротьби з корупцією, так і для рейдерства на державному рівні.

У рамках «безвізового» пакету депутати прийняли законопроекти, які дозволяють конфіскувати майно запідозрених у корупції чиновників, а також накладати арешт на активи третіх осіб, на яких воно могло бути оформлено корупціонером. При цьому відчуження повинно здійснюватися ще на першому етапі слідства, оскільки до його фіналу предмета для конфіскації може не виявитися. Вартість конфіскованого майна повинна бути співставна з розміром неправомірно отриманої вигоди.

Нововведення проаналізувало видання Forbes.UA.

Внесений урядом законопроект зазнав неабияких змін на етапі узгодження у правоохоронному комітеті. Автори (і в першу чергу Мін'юст) називали ці правки саботажем, що зводить нанівець весь антикорупційний ефект документа. Зокрема, в останній редакції було уточнено, що між конфіскованим майном і власне корупційним діянням повинен бути прямий зв'язок, а рішення про арешт має бути прийнято в судовому порядку на підставі «розумних підозр». Також, на думку критиків документа, в ньому чітко не прописано, яких саме доказів вимагає кожен вид арешту.

Глава фракції БПП Юрій Луценко, який захищав законопроект із трибуни, посилався на те, що правки депутатів допоможуть уникнути «безоглядних арештів», поширивши цю санкцію лише на активи, щодо яких є підстави вважати, що їх придбано на корупційні доходи. «Є корупціонер, і він своєму водієві подарував «Мерседес». То що треба заарештувати? «Мерседес» чи все майно водія, включаючи «Жигулі» його сина?» − навів він приклад.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, присутній у залі парламенту, намагався вгамувати творчі правки депутатів, нагадавши, що якщо законопроект не буде відповідати європейським вимогам, «а юридична експертиза саме на це і вказує», то Україні не нададуть безвізового режиму. Він запропонував проголосувати за правлений комітетом варіант і у випадку критики від Єврокомісії переголосувати в бік посилювання.

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко в кулуарах парламенту потім пояснила сумніви прем'єра необхідністю «зберегти честь мундира». «Тому що всі знають, що проекти, внесені урядом, були просто ганебної якості», − сказала вона, зазначивши, що антикорупційної ефективності документ не втратив.

Євген Ковтуненко, керуючий партнер ЮК KODEX, також вважає, що прийнятий у підсумку закон №2540а не варто вважати пом'якшеною, компромісною версією порівняно з початковим текстом. Якщо порівнювати ці дві версії, то автори відійшли від надмірної, на чиюсь думку, конкретики і обмежилися загальними фразами, зазначає він. «Ефективність» очікується підвищена: від масових заяв до ЄСПЛ з пристойними сумами в якості справедливої компенсації до збільшення витрат на ремонт приміщень суду. «Прийняті зміни, швидше за все, підвищать показники пожеж у кабінетах служителів Феміди, які «в разі існування достатніх підстав» своїми рішеннями будуть обмежувати громадян не тільки в їх конституційних правах», − іронізує юрист.

Прописані в документі норми вказують на те, що автори дуже вільно трактували норми Конституції України, Конвенції із захисту основних прав і свобод людини і не відчували належної поваги до чужих прав.

Зокрема, в експерта викликає побоювання реалізація норми про попередній арешт майна за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України. «Куди поділася гарантія того, що ніхто не може бути позбавлений власності окрім як на підставі рішення суду? Антикорупційне бюро є судом? Ні, не є», − підкреслює Ковтуненко.

Корупцією по корупції

Оператором на ринку конфіскованого корупційного майна буде Агентство з повернення й управління активами, нажитими незаконним шляхом. Відомство створюється Кабміном, але буде підзвітним і Верховній Раді; главу призначають на відкритому конкурсі терміном на п'ять років. До функцій Агентства відносяться виявлення, розшук, оцінка активів, ведення їх публічного реєстру та зберігання. Зважаючи на відсутність у нового органу необхідної інфраструктури для зберігання майна, цю функцію віддадуть на аутсорс відібраним на конкурсі контрагентам.

Реалізацію майна буде дозволеню у виняткових випадках − наприклад, щодо товарів, які швидко псуються, або на прохання власника. Щороку відомство буде проходити зовнішній аудит однією зі статусних аудиторських компаній. В якості ще одного антикорупційного фактора було запропоновано, щоб громадську раду при Агентстві затверджував прем'єр.

Незважаючи на ці запобіжники, рівень корупційних ризиків опитані Forbes експерти оцінюють як високий. «Вся корупція буде побудована на зберіганні», − припускає представник групи «Відродження» Валерій Писаренко. Він також вказує, що законодавець не прописав дієвого механізму компенсацій власнику від держави в разі зниження вартості майна або руйнування його бізнесу внаслідок арешту активів.

«Автори закону, здається, зовсім не допускають варіанти виправдувального вироку або відмови в цивільному позові, забезпеченому арештом. Нікого не занепокоїв ризик знецінення, знищення, пошкодження, морального старіння арештованого майна, − каже Євген Ковтуненко. − Цивільного кодексу тут явно недостатньо, щоб компенсувати втрати, а до Європейського суду з прав людини ще потрібно пройти три інстанції, що тягне за собою чималі витрати. Механізм відшкодування збитку, в будь-якому випадку, повинен удосконалюватися, але без забезпечення реальності його стягнення цього недостатньо».

Опозиційний політик Борис Колесніков зазначає, що в Україні дуже багато непрацюючих законів, і поки ніщо не вказує на те, що прийняті вчора документи стануть винятком. «Необхідно розглядати в комплексі антикорупційні закони. Що заважає за нинішніми антикорупційними законами конфіскувати незаконне майно? Просто порівнявши декларацію про доходи та витрати чиновників і держслужбовців. А що діючому прокурору заважає боротися з корупцією? І де гарантія, що провладний бізнес не корумпує антикорупційного прокурора?» − ставить він питання.

Колесніков не виключає, що закон про конфіскацію майна може використовуватися як метод політичного тиску. Превентивним заходом він із сумом називає плачевний стан української економіки та скорочення через це кількості об'єктів для тиску. «Бізнесу вже не залишилося. Влада сьогодні привела країну до повного економічного і політичного дефолту», − каже він.