У мене з ворогами розбіжності по землі. Я хочу бачити в гробу їх, а вони – мене – Москаль

Геннадій Москаль розповів про те, як бореться з контрабандою в Закарпатській області, чому його вважають "незручною" людиною і про те, який період його життя був найважчим.

Геннадій Москаль поспілкувався з журналістами телеканалу 112 Україна.

– Скандал, після якого ви очолили Закарпаття, обговорювала вся країна. Чим все закінчилося? Хто правий, хто винен? На якому етапі слідство?

– Для мене особисто все ясно, як білий день. Але в нас слідство по подіях, які були 11 липня, веде ГПУ. А "легендарний" "Правий сектор" у Закарпатській області… Задокументовано їхню злочинну діяльність – 22 епізоди. Все передано до Генеральної прокуратури. Створено ТСК ВР з розслідування фактів, які мали місце 11 липня в м. Мукачеві.

– Що ясно особисто для вас?

– Мені все ясно. Я ж не прийшов в Закарпаття, ніби я ніколи там не був. Я там працював начальником обласного управління внутрішніх справ. Я працював у 2001-2002 рр. головою Закарпатської обласної державної адміністрації. Там ні еліти не помінялися, нічого. За 13 років, що мене там не було, якщо щось і помінялося, то в гірший бік, ніж було. Мене сьогодні більше цікавлять не події 11 липня, їх вже немає. Немає цього "Правого сектора", сидять на базі "Правого сектору" у Покрівці Дніпропетровської області. І щось так дивним чином хтось розбився, хтось помер, хтось зник – всі, хто були учасниками тих подій. Вони кажуть, що я все брешу, що я негідник. Будь-який громадянин має право на відповідь: якщо я сказав "а", хтось має сказати мені у відповідь "б". Кожен захищає свою структуру.

– Закарпаття – просто цитадель контрабанди. Що потрібно зробити для того, щоб це все припинити?

– Наш уряд весь час каже, що в нас проблеми з бюджетом – немає грошей. Державний бюджет переважно складається з ПДВ й акцизу. ПДВ – від одного прийшло, а іншому віддали. Акциз стабільно йде в дохід державного бюджету України. Всі країни захищають свою економічну міць від контрабанди кримінальною відповідальністю. Ми перевели все в адміністративну відповідальність. Ми знайшли одного мешканця, який тягнув ящика. Так його 170 разів затримували на державному кордоні. Це держава дурна, що не може це все припинити. Маючи хороші контакти з митниками, прикордонниками, з правоохоронними органами Румунії, Угорщини, Словаччини… Є вже такі, що набридли. У них заберуть ті тютюнові вироби до суду, суд конфісковує, суддя ще не зачитав рішення суду, а він вже везе на кордон другу партію. Я придумав нормальну схему. Знайшли нормальних митників, домовилися зі словацькими й угорськими: бачите, що є сигарети, робіть вигляд, що ви нічого не побачили. А там – машина через сканер, і 5-7 років ми вже цю людину в Закарпатті не побачимо, тому що там кримінальна відповідальність. Зразу цю людину затримують, машину конфісковують, цигарки конфісковують. А крім кримінальної відповідальності, дають такі штрафи, що там, в Угорщині, Словаччині, ще треба буде років 10 сидіти, щоб ці штрафи заплатити. Іншого виходу сьогодні не має.

– А проблема наркотрафіку є?

– Є.

– Що потрібно сьогодні головам адміністрацій, щоб вони могли змінити докорінно ситуацію на місцях?

– Гроші.

– У кожній області є люди з певними прізвищами, які там "кришують" і тримають все.

– При мені ніколи такого ні в якій області не було. І сьогодні немає. Ми встановили вертикаль. Це була вина держави, АП, яка не бачила, що область просто здали в оренду, область не контролюється Києвом, не контролюється президентом, що й призвело до трагічних подій 11 липня. На сьогодні область повністю контрольована, замінено всіх голів районних державних адміністрацій, нове керівництво усієї правоохоронної системи, прикордонників, митників.

– Кажуть, що ви припинили вивіз лісу-кругляка ще до набрання чинності закону про заборону вивезення лісу-кругляка із Закарпатської області.

– Мене найбільше заділо, коли прийшло військове лісництво. Це, взагалі, совдепія. Ну яке сьогодні треба мати військове лісництво?! Військовим потрібно воювати на сході. Вони прийшли: "Ви заборонили, а ми маємо контракти з Іспанією, Великою Британією". Я їм сказав: "А ми що, там теж будуємо фортифікаційні споруди? Чи ми ведемо там якісь військові дії?". Чому військове лісництво має туди везти ліс? Чому коли будували фортифікаційні споруди, всі купували ліс, в тому числі я підняв договір, де будувала Закарпатська адміністрація, купляли в держлісгоспах, інших, а військове лісництво не поставило ліс на передову? Ця схема – абсолютно офшор, один в один. Я спитав у митниці, кому поставлявся цей ліс? Якби це поставлялося якимось фірмам великим, я б їх знайшов в інтернеті. Але все поставлялося приватним особам, приватним підприємцям, які купляли по дуже демпінговим цінам. Наприклад, по 100 дол. Ті приватні підприємці продавали великим компаніям за ціною вже 300-400. Питання: а куди йшла різниця? Частина йшла приватному підприємцеві в тій країні, а частина верталася сюди. Україна стала просто сировинним придатком для Європи. Румунія, Польща теж мають Карпати, Словаччина має Татри, Австрія, Швейцарія мають Альпи. Чому вони не рубають свій ліс? Проблема в тому, що падає база оподаткування, тобто дуже закриваються фізичні особи-підприємці. Падає роздрібний товарообіг. За статистикою, це мінус 25% до аналогічного періоду минулого року. Щодо Закарпаття це близько 20%. База оподаткування зменшується, кількість робочих місць в області зменшується, і це дійсно трагедія. Дороги не ремонтувалися років 10. Я ж не зруйнував за два місці роботи всі дороги в Закарпатті!

– Балогу протягом тривалого часу називали господарем Закарпатської області. Чи є можливим ваше співробітництво з ним?

– Ми не користуємося приватним ресурсом, ми користуємося ресурсом, який є в державному бюджеті і в місцевих бюджетах. Ніяких подачок нам від місцевих доморощених олігархів абсолютно не потрібно.

– Ви завжди були "незручною" людиною, яка завжди приймала рішення і брала відповідальність на себе. У вас через це було багато неприємностей?

– Коли мені ставили запитання, чи є в мене з моїми ворогами розбіжності, я відповідав: "У мене з ними розбіжності по землі. Я хочу бачити в гробуїх, а вони – мене". Я людина дуже "неудобна". Не піддаюсь ні на які "договорняки", не ходжу ні до кого на поклони, ні з ким не шукаю контактів. Тому в Закарпатті на мене така піднялась писанина і така реакція. Хто хоче – хай приходить до мене в обласну державну адміністрацію.

– Чи використовуєте ви в розмові з президентом обсценну лексику?

– Ні.

– Але ж ви славитеся?

– Так, як я поводився на Луганщині (це схід України), то абсолютно на 180 градусів я поводжусь по-іншому в Закарпатті.

– Який найважчий період у вашому житті?

– Та я щось і легких не пам’ятаю.

– А якщо подумати?

– Завжди важко. Всім щастить на якусь легку роботу, а мені завжди трапляється "На тобі, боже, що мені не гоже". Мене шукають на такі важкі ділянки. Я сам ні на ніяку посаду за своє життя не просився.

– Де ви живете в Закарпатті?

– Я орендую квартиру.

– Сім’я живе з вами?

– Так.

– Три якості, які, з вашої точки зору, роблять людину людиною?

– Перше: треба над собою дуже тяжко працювати. Друге: слідкувати за собою, за своєю поведінкою. Я всім кажу, що розум дає мати і тато. Університети його просто відшліфовують. Якщо мама з татом нічого не дали, вважайте, що це моральний урод і каліка. Ані Кембрідж, ані Оксфорд, ані конкурси нічим вже цій людині не допоможуть.

– Вельми дякую, Геннадію Геннадійовичу.

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber