Залежність України від зовнішнього фінансування, перебування на межі дефолту та непрості перемовини з кредиторами — ці обставини зумовлюють актуальність певних питань на які відповіла Наталія Яресько.
— Пані Наталіє, як ви оцінюєте результати роботу місії МВФ в Україні?
— На мій погляд, робота місії закінчилась успішно. У нас залишилося три попередні заходи, які необхідно виконати до призначення дати наступного засідання ради керуючих МВФ. Йдеться про прийняття трьох законопроектів: про внесення змін до Закону "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", а також двох законопроектів, що стосуються посилення незалежності, зміни структури НБУ та механізму розподілу його прибутків.
— Серед структурних маяків було, наприклад, скорочення державних службовців на 20%...
— Так, до кінця року ми плануємо це зробити, але не сподівайтеся, що це зменшить державні видатки відразу. За рахунок скорочених працівників буде паралельно збільшено оплату для тих працівників, які залишаються, тому загальний фонд оплати праці зменшиться, але не на 20%. Інакше ми не можемо, бо зарплати державних службовців — це справжнє страхіття. Такий рівень оплати має прямий вплив на корупцію.
— Окрім вашої заяви про "подолання бар'єра" у переговорах, наразі ми ще не бачили їх суттєвого прогресу...
— Прогрес є. Нині ми вже ведемо переговори напряму із кредиторським комітетом. Він визначився, відкрився, тепер він прозорий. Цього тижня проходили переговори їхніх і наших радників. Я особисто спілкувалася із кредиторами минулої п'ятниці і можу впевнено сказати, що переговори просуваються. Цього тижня був сформований кредиторський комітет щодо Ощадбанку. Тобто поступово, по частинах, але питання вирішується. Зокрема, програма реструктуризації, яка була запропонована кредиторському комітету щодо Укрексімбанку, є дуже позитивною.
— Щодо умов реструктуризації. Нещодавно один із експертів зазначив, що поточні котирування наших боргових зобов'язань свідчать, що в ціні цих боргових інструментів закладене десь 20-відстоткове списання основної частини боргу. Чи може бути компроміс із кредиторами саме таким?
— Я не можу про це говорити.
— Тоді спробуємо запитати інакше: для України 20-відсоткове списання основної суми боргу було б прийнятним? Наприклад, той же МВФ вважав би це успіхом?
— Щоб вважати переговори успішними, необхідно досягти трьох цілей. Зменшення навантаження на платіжний баланс на 15,3 млрд упродовж наступних чотирьох років — це лише перша мета. Друга мета — щоб борг не перевищував 71% ВВП до 2020 р., третя — щоб навантаження з обслуговування цього боргу щороку, починаючи з 2019-го, не перевищувало в середньому 10% ВВП. Тобто це — питання математики, розглядати його треба комплексно.
— Ви ж кажете, що переговори просуваються добре…
— Я кажу, що є суттєвий прогрес. Добре — це коли реструктуризація завершиться, досягнувши перелічених вище цілей.
— Отож бо й воно, адже до її закінчення нових грошей від МВФ ми можемо й не отримати. Чи є у вас план "В" на такий випадок?
— Є і план "В", і план "С", але, на жаль, я не можу про них говорити, оскільки від цього залежатиме процес переговорів. Зараз важливим є кожен рух, кожне слово. Навіть якщо я просто кажу, що у мене є план "В", це вже вплине на хід переговорів.
— Нас більше цікавить план "В" стосовно не зовнішніх кредиторів, а внутрішнього бізнесу та населення. Що робитиме уряд у випадку, якщо не отримає наступного траншу МВФ і все-таки змушений буде оголосити дефолт чи мораторій на виплати за зовнішнім боргом? Що буде в такому разі?
— Я переконана, що борг буде реструктуризовано. Хоча б тому, що коштів у нас немає. Але якщо, Боже борони, буде дефолт, що це означатиме? Чесно кажучи, на український народ він не матиме жодного впливу. Закон про призупинення платежів, що був прийнятий, матиме лише один вплив — валюта лишатиметься у країні, і тиск на платіжний баланс знизиться. Для народу це не негатив, це не вплине на його життя. Зрозуміло, що дефолт негативно позначиться на можливостях України виходити на міжнародні ринки запозичень, але ми цієї можливості не маємо і сьогодні, без дефолту, через складну фінансову ситуацію, значну кількість уже існуючих боргів і війну.
— Але дефолт призведе до нових витків девальвації і, відповідно, до нового прискорення інфляції. Хіба це не позначиться на населенні?
— Ні, девальвації не буде, бо тиск на валютному ринку, навпаки, зменшиться, адже ми не витрачатимемо валюту на виплати за нашими кредитами.
— А паніка?
— Дефолту не варто боятися. Потрібно розуміти ситуацію: єдині, хто відчує негативний ефект дефолту, — це комерційні підприємства, які зараз можуть дати собі раду та мають можливість виходити на зовнішні ринки запозичень. Звичайно, для них відсоткові ставки підвищаться. Але таких компаній в Україні, на жаль, дуже мало. Ви знаєте, що зараз багато приватних компаній уже провели реструктуризацію своїх зовнішніх зобов'язань.
ДЖЕРЕЛО–ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ.