У випадку з Туреччиною можна говорити про те, що економічні інтереси визначають політичні кроки, кажуть експерти.
На рівні декларацій турецьке керівництво не визнає анексію Криму, виступає за територіальну цілісність України та відстоює права кримських татар. Але коли мова заходить про справи - дії Анкари оцінюють неоднозначно. Ряд українських експертів у своїх коментарях, присвячених політиці Туреччини по відношенню до Україні, констатують: вона недружня. Про це в статті для DT.UA пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко.
По-перше, Анкара не дозволяє проходження LNG-танкерів через протоку Босфор, які могли б доставляти в Україну скраплений газ і зменшити енергетичну залежність нашої країни від Росії.
По-друге, у захисті прав кримських татар Анкара обмежилася тільки кількома офіційними заявами, а Ердоган поговорив з Владіміром Путіним. Важко назвати ці заходи ефективними, оскільки Кремль продовжує політику знищення Меджлісу та обмеження прав кримських татар.
По-третє, продовжує автор, на відміну від своїх партнерів по ЄС і НАТО, Туреччина не приєдналася до санкцій проти Росії. Навпаки, вона збільшила поставки на російський ринок, намагаючись замінити товари з Євросоюзу. Насамперед, м'ясну та молочну продукцію, рибу. Це дало Москві змогу, за словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Антона Крутя, "пом'якшити негативний ефект від запровадженої нею ж заборони на імпорт продовольства з країн Заходу".
По-четверте, турецькі кораблі і далі заходять у порти Криму, порушуючи резолюцію Генасамблеї ООН. Щоправда, було б неправильно бачити в цьому офіційну позицію Анкари, оскільки турецький уряд повідомив усіх судновласників, що порти Криму закриті.
Пояснюючи мотиви політики Анкари щодо України і Росії, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос каже, що турецьке керівництво реагуватиме залежно від того, як складається ситуація всередині країни.
"Це той випадок, коли економічні інтереси визначають політичні кроки", — у свою чергу стверджує Антон Круть.
Турецька економіка нині переживає нелегкі часи. Анкара була змушена девальвувати національну валюту, в країні зростає безробіття. Загалом, у Туреччині зараз уповільнення економічного зростання. Але крім економічних мотивів, на політику Анкари впливає ще один фактор. Як зауважив один з українських дипломатів, який тривалий час пропрацював у Туреччині, "у турків на генетичному рівні присутній страх перед Росією". Це одна з причин, чому Ердоган побоюється займати більш жорстку позицію щодо Кремля, який активно намагається у свою чергу "прив'язати" до себе Туреччину, зазначає автор статті. Наша країна цікава туркам, насамперед, як ринок збуту сільськогосподарської продукції, товарів легкої промисловості, побутової техніки.