1. Головна
  2. >
  3. Влада

Чи потрібні Громадські ради? – думки закарпатців

437
Влада Закарпаття

У райдержадміністраціях області почалося формування нових складів Громадських рад. Відповідні розпорядження керівників районів опубліковано на офіційних веб-сторінках РДА.

Чи потрібні Громадські ради? – думки закарпатців

Створюються ініціативні групи з  підготовки установчих зборів, на яких і вирішуватимуть, хто представлятиме громаду в цьому консультативно-дорадчому органі.

Поки-що інтерес до своєї діяльності підігріває тільки Громадська рада Ужгородської міськради, щоправда, не завжди однозначними інформаційними приводами. Останньою доволі гучною подією стала спроба розпуску громадської ради під час сесії ради міської. Тоді голова громадської ради Олександр Пересоляк заявив, що такі рішення спричинені «незручністю» громадських активістів представникам влади.

«Процедура, яку зараз використовує міська рада, є незаконною, тому що згідно 26-ої статті Закону «Про місцеве самоврядування», міська рада не має права скасовувати рішення, окрім випадків, чітко передбачених чинним законодавством. Це є питання бюджету, питання призначень, питання рішень, прийнятих виконавчими органами, - каже Пересоляк. - Однак міська рада не може скасувати Громадську раду. Є чітка процедура. Кожні 2 роки склад Громадської ради оновлюється і не допускається порушення прав і свобод громадян».

Свою позицію стосовно розпуску організації активістів мер Ужгорода Віктор Погорєлов, зіславшись на зайнятість, коментувати відмовився.

Зважаючи на уже традиційні скандали навколо Громадської ради Ужгорода та розповсюджене переконання про те, що в районах ці об’єднання – чергова владна формальність, Голос Карпат вирішив поцікавитися у закарпатців, чи є доцільним створення Громадських рад?  Відповіді такі.   

Олег Голуб, начальник відділу охорони здоров’я Ужгородської райдержадміністрації:

- Однозначно потрібні. Мав нагоду неодноразово переконатися, що вони можуть творити справжні дива. Ситуація із реорганізацією Ужгородської райлікарні – тому підтвердження. Коли райдержадміністрація не вирішує, а депутати піклуються про власні інтереси – тільки громада може вплинути на ситуацію. Вислухавши думку усіх сторін, вона прийме правильне рішення.

Валерій Горват, заступник начальника Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області:

- Вважаю, що робити це недоцільно. Громада обирає депутатів - тих же підприємців, лікарів, юристів, активістів громадських організацій, - які дають обіцянку представляти та відстоювати інтереси своїх виборців. Для чого дублювати їхню роботу? 

Тетяна Вашаргелі,  журналіст, ЗОДТРК Тиса-1:

- Доцільно. Це один із суттєвих елементів активності громадськості, її спроможності впливати на роботу влади. Важливо, щоб все робилося не заради популізму, щоб чудову ідею не зіпсували формалізмом.

Олеся Гелетей, директор Іршавської гімназії:

- Такі формування потрібні заради реалізації державної політики, яка враховує інтереси громади. А щоб уникнути формальності у роботі Громадської ради,   вважаю, що не потрібно гнатися за кількістю (є ради, в яких від п’ятдесяти до сто членів - ред), а керуватися тільки бажанням і можливістю людини серйозно брати участь у роботі цього органу.

Юрій Митровці, приватний нотаріус, Ужгород:

- Ідея сама по собі має право на існування. Але – і владі, і раді - треба чітко виконувати покладені на них завдання і правильно користуватися наданими правами. Хоча, ми обираємо депутатів, які можуть не тільки радити і консультувати виконавчу владу, але ще і контролювати її дії.

Голос Карпат також поцікавився у звичайних перехожих, чи знають вони про існування Громадських рад та чи можуть назвати бодай одне із прізвищ їх членів. Звісно, на соцопитування це не тягне, але картину приблизно змальовує. 

До прикладу, у Перечині, із 10 перехожих тільки один сказав, що щось таке чув, правда, про Ужгород. У Мукачеві – троє навіть зверталися за допомогою (один громадянин, правда, виявися мешканцем Свалявщини). Ніхто нічого не міг сказати про Громадську раду у Великому Березному. У Тячеві, як і в Чопі,  один перехожий із десяти сказав, що знає про її існування. У селах ситуація гірша.

Тільки в Ужгороді переважна більшість опитуваних могла щось розповісти про діяльність Громадської ради. Дехто навіть із прізвищами та конкретизацію подій. Правда, через скандальні ситуації. Можливо, саме цього не вистачає районам?

Читайте також:

Поділитись:
Facebook
Twitter(X)
Whatsapp
Telegram
Viber