VIP-політики в Закарпатті: відвертий адмінресурс, «складнощі перекладу» та дула автоматів

Передвиборча кампанія потроху добігає свого завершення і ми вирішили пригадати кілька найяскравіших її моментів на Закарпатті.

Зокрема, приїзд до регіону так званих «VIP»-агітаторів від різних політичних сил.

Що примітно, цього року їх було незвично багато. Закарпатців своєю увагою потішили Ірина Луценко, Юлій Мамчур, Сергій Квіт, Ігор Швайка, Віталій Кличко, Дмитро Ярош, Анатолій Гриценко. Ужгородцям обіцяли також зустрічі із Олегом Ляшком, Мустафою Найємом та Семеном Семенченком, однак цих кандидатів у нардепи Закарпаття так і не дочекалося. Тим не менш, навіть зустрічі із тими кандидатами, які зуміли доїхати до найзахіднішої точки країни, залишили по собі чимало вражень.

Так, одразу кілька політиків стали яскравими зразками використання адмінресурсу.

Наприклад, міністр освіти Сергій Квіт, знаходячись у офіційній відпустці та відкрито агітуючи за Блок Петра Порошенка, умудрився зігнати на зустріч із власною персоною увесь колектив Ужгородського національного університету, а заодно ще й відірвати від навчального процесу кілька тисяч студентів, котрі більше двох годин поспіль слухали передвиборчу агітацію у виконанні міністра-порушника.

Щось схоже трапилося із працівниками закарпатських лісгоспів. Вони стали основною аудиторією іншого міністра – Ігоря Швайка, який очолює міністерство аграрної політики та продовольства. Міністр-свободівець побував на Закарпатті минулої суботи у супроводі радника голови Державного агентства лісових ресурсів України Андріяном Гутником. Разом вони й агітували перед сотнями профільних працівників за свою політичну силу – ВО «Собода».

Веселою видалася і зустріч із Віталієм Кличком. Передавати у матеріалі всі лексичні «перли» столичного мера і по сумісництву кандидата в нардепи ми не станемо. Присутні на виступі ужгородці і так встигли ними вдосталь насолодитися. Зустріч була, як то кажуть, для не тільки лиш всіх, хто може дивитися в завтрашній день. Якщо ви розумієте, про що ми…

Однак найбільше вражень по собі, безперечно, залишив приїзд до Ужгорода політика-бійця Дмитра Яроша. Лідер Правого сектору, чи то притримуючись найкращих традицій військового часу, чи то і справді хвилюючись за власне життя, провів зустріч із виборцями просто під дулами автоматів. Від кого так пристрасно охороняли свого лідера правосекторівці, до кінця не зрозуміло. Однак автоматів було багато.

Як результат – сотні обурених відгуків у соцмережах та десятки аналогічних публікацій у ЗМІ. 

Власне, до кінця незрозуміло, наскільки актуальними є й подібні методи передвиборчої боротьби. Маємо на увазі приїзд у регіони різних VIP-агітаторів. Раніше подібними речами активно користувалися у Партії регіонів. Особливо напередодні парламентських виборів 2012-го року. Вочевидь, нині політичні партії не придумали нічого кращого, ніж використати досвід своїх «попередників». Щоправда, підготовка самих «віпів» підкачала. Як і організація зустрічей. Відтак не виключено, що партіям ці методи агітації скоріше нашкодять, ніж принесуть якусь користь.