Незвичні мандри ужгородців. Як і на чому полюбляють подорожувати жителі обласного центру.

Багато хто обожнює подорожувати. Як це приємно: запланувати відпустку, обрати місце, зібрати валізи, сісти на поїзд чи літак… Але деякі закарпатці будують свої...

Багато хто обожнює подорожувати. Як це приємно: запланувати відпустку, обрати місце, зібрати валізи, сісти на поїзд чи літак… Але деякі закарпатці будують свої подорожі зовсім інакше. Комусь, аби побачити різні країни світу, потрібен мотоцикл, комусь – велосипед, а комусь – лише власні ноги. Отже, про незвичні подорожі і про те, як до них треба готуватися. Автостоп – можливість «зануритися» у середовище, повідомляє "7 днів" посилаючись на «Унгвар».

Ужгородець Дмитро Джміль, уперше поїхав автостопом 7 років тому. Спочатку – відносно недалеко: Україна – Словаччина – Угорщина – Україна. Та коли вирішив разом з подругою вирушити у навколосвітню подорож, підготувалися ґрунтовно: пройшли медобстеження, зробили необхідні щеплення, багато прочитали. Досвід Дмитра доводить, що великих грошей такі мандрівки не вимагають: усе – пішки і на «попутках». Головне – мати трохи харчів і кошти на мінімальні потреби. Щоправда, це в тому випадку, якщо ночувати планується просто неба чи в людей, які можуть запропонувати нічліг. У Китаї ужгородцю з подругою довелося місяць жити у наметі. А ще – спати на дахах багатоповерхівок, розстилаючи картонні коробки.Дмитро подорожував автостопом різними країнами. Почав із України, а далі – Росія, Казахстан, Узбекистан, Киргизія, Монголія, Китай, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Таїланд, Малайзія, Індія, Пакистан, Грузія, Вірменія, Нагірний Карабах… У планах – відвідати Канаду, Сполучені Штати Америки, Мексику, Гватемалу, Аргентину, Африку.

Першим велосипедом Дмитра Кудашева у далекому дитинстві був «Гномик». Відтоді любов до двоколісних засобів пересування тільки зростає. Каже, що серйозне захоплення почалося у 2009 році, коли придбав перший гірський велосипед. Саме з того часу почав брати участь в аматорських перегонах та велосипедних мандрівках.

«Завдяки зручному розташуванню Закарпаття, подорожувати можна хоч і щодня, в різні країни: Угорщину, Румунію, Словаччину чи Польщу. Якось у мене було натхнення відвідати сусідню Словаччину. Доволі спонтанний порив.Вирушив один, більше сміливців не знайшлося. На переході в Селменцях дуже швидко перетнув кордон. Оскільки маршрут заздалегідь не розробляв, вирішив проїхатися навмання. Тож доїхав до найближчого міста в Словаччині – Великі Капушани (близько 10 км від кордону). Покатався містом, ознайомився і поїхав назад, перетнув кордон знову за лічені хвилини»

, – розповів Дмитро.

Олега Неживого більше знають як Олега-полярника. І недарма, адже на своєму мотоциклі, долаючи тисячі кілометрів, ужгородець побував за полярним колом.

«Перша моя поїздка на мотоциклі за межі країни відбулася у 1994 році, тобто рівно 20 років тому. Тоді на своїй «Яві» відвідав Угорщину. Згодом були Хорватія та Німеччина. А у 2001 році я купив японську «Хонду» і вирішив бути першим українцем, який побував би там, де ще на мотоциклі ніхто не був. Греція, Хорватія, Данія, Ісландія, Ірак, Туреччина, Грузія, Болгарія… Власне, на карті нема такої країни, яку б я не відвідав. Усі – від Португалії до Урала. Навіть чудернацькі маленькі, як-от Монако і Сан-Марино. Саме цього року я поставив останню крапку: відвідав острови Сардинія та Корсика і вже згадану Сан-Марино"

–розповів Олег.

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber