Для туристів розробили буклет про Ілону Зріні.

Для туристів розробили буклет про найгероїчнішу жінку Закарпаття. Днями його репрезентували в Чинадіївському замку.

Для туристів розробили буклет про найгероїчнішу жінку Закарпаття. Днями його репрезентували в Чинадіївському замку.

Кожен замок пов’язаний із чиєюсь історією – кохання чи боротьби. Коли ми нині відвідуємо ці твердині й слухаємо часом нудні, а часом цікаві історичні перекази гідів про князів або графів, мимохіть ловимо себе на думці, що хочеться ближче познайомитися з цими людьми, відчути їх. Але для цього треба перечитати кілька історичних книжок чи довго шукати в мережі історично правдивий нарис. Хто ж витрачатиме на це час? Отак і залишаються непізнаними для нас усі ті історичні особи, з діяннями яких пов’язані кам’яні фортеці. А їхній месидж нам, нащадкам, – нерозгаданим.

Виправити цю помилку вирішили в замку Сент-Міклош, що в Чинадієві. Тут написали й видали буклет для туристів про «свою» героїню – середньовічну княгиню Ілону Зріні, відому захисницю (тримала осаду сусіднього Мукачівскього замку понад два роки) та матір Ференца ІІ Ракоці, провідника угорської визвольної війни від австрійського панування.
Автором ідеї та, власне, й тексту цього історичного нарису став Йосип Бартош, художник, відомий орендатор замку Сент-Міклош.

– Наш замок – німий свідок однієї із найвеличніших історій кохання: між княгинею Ілоною Зріні та графом-бунтівником Імре Текелі. Туристам ми й розповідаємо про це, – зазначає пан Йосип. – Але багато хто після екскурсії запитує, ким, власне, була ця жінка, яка історія її життя до замку Сент-Міклош та після доленосної зустрічі з повстанцем, що відбулася в цих стінах. Під час екскурсії цього не розкажеш, тому ми вирішили створити таку брошуру й дати короткий, але змістовний матеріал, щоб люди могли познайомитися з цією героїчною жінкою.

Хоча Ілона Зріні – знакова для Закарпаття історична фігура, окремих творів, присвячених їй, наші історики не створили.

– Вона не «розкручена» тут, – каже Бартош. – Є центральна вулиця в Мукачеві, названа на її честь, та й усе. Але насправді це не все. З тих досліджень її біографії, які мені довелося проштудіювати для написання нарису, я зрозумів для себе одне: коли Бог створював жінку, він хотів її бачити саме такою, як була Ілона Зріні. Вона втілила Його геніальний задум – приносити у світ порядок, захищати його. Ілона – це особистість, яка прийшла у світ у свій час. І зуміла змінити світ на краще.

Серед її знакових досягнень, наприклад, те, що вона була єдиною в Європі жінкою-губернатором (управляла всією Шарошпотокською замковою областю). Володіла 15 мовами, складала сонети, прекрасно орієнтувалася в математиці та юриспруденції, балістиці, фортифікації й воєнній справі. Ілона Зріні – єдина жінка, якій турецький султан (це був Махмуд IV) за оборону мукачівської фортеці видав грамоту «атнаме».

Це вище державне визнання честі та доблесті в Туреччині, і то був єдиний раз за всю історію Порти, коли таку нагороду отримала жінка. «Ця жінка, – сказав про неї турецький султан, – послана Аллахом на землю для того, аби показати невірним псам, як треба захищати свою Вітчизну».

– Якщо спроектувати історію Ілони Зріні на нашу сучасність, чого варто би повчитися нашим генералам у жінки, яка тримала облогу замку два роки супроти численних військ?

– По-перше, умінню дбати про свою армію, – каже Йосип Бартош. – Коли Людовік ХІV подарував княгині коштовності, вона їх продала і купила амуніцію для солдатів, зброю та провіант. По-друге, передбачливості. До облоги Паланку княгиня привезла із Шарошпотокського замку сюди 144 гармати, щоби мати чим зустріти ворога. Була добре продумана система розвідки для постачання інформації про ворожі війська. І статистика така: за два роки облоги померло 20 солдатів. Це при постійному обстрілі мурів! Вона, до речі, з дітьми виходила на мури саме тоді, коли австрійські генерали розпочинали обстріл стін, а ховалася за спинами своїх солдатів. У княгиню ядро ні разу не влучило – однин раз, щоправда, поцілило в служницю й відірвало їй голову. А сама княгиня втратила дитину, коли наводила гармату: при відкатці назад її штовхнуло в живіт. Дитина народилася передчасно й мертвою.

Звісно, її сили супроти армії Карафі були мізерні, ніяких шансів на перемогу, але тим, як стояла Ілона Зріні на захисті свого замку, захоплювався весь світ.
Таке варто наслідувати.

Тетяна КОГУТИЧ, «Карпатський Об’єктив»

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber