Найбільший у Європі: вогняна куля над Закарпаттям та навіщо сюди приїжджав Жуль Верн? (ФОТО).

Рівно 159 років тому на Закарпатті впав метеорит "Княгиня". Ця подія стала справжньою науковою сенсацією, яку і приїжджав досліджувати відомий французький письменник.

У цей день, 9 червня 1866 року над територією сучасного Закарпаття за переказами пролетіла яскрава вогняна куля. Згодом стало відомо, що це був півтонний метеорит, який назвали "Княгиня". Це явище сколихнуло не лише місцевих жителів, а й світову науку. Метеорит вважається одним із найбільших кам’яних метеоритів, що коли-небудь падали на територію Європи.

Які таємниці приховані у непересічній події 19 століття, що розповідали тоді мешканці читайте у матеріалі від Еспресо.Захід.

Частинка неба впала на землю

Метеорит пролетів над кількома регіонами сучасної Словаччини та України, й вибухнув у небі над селом Княгиня. Власне тому метеорит і отримав таку назву.

При проходженні щільних шарів атмосфери його було видно у формі яскравого боліда (списа) над територією сучасної Словаччини – містами Ліптовський Мікулаш, Шариш, Земплин і Прешов. Подолавши близько 200 кілометрів, 9 червня 1866 року пополудні він вибухнув на висоті 40 км.

Вибух розділив тіло метеорита на понад 1200 уламків, які розлетілись на площі близько 10 кілометрів у діаметрі. Найбільший уламок, вагою приблизно 280 кг, впав в урочищі Чорні млаки, на схилі гори Стінка. При падінні він розколовся на два шматки вагою: 141,8 кг та 137,9 кг. Від останнього відколовся ще один, менший, вагою 2 кг 350 г.

Його знайшов місцевий мешканець Василь Крив’яник на глибині близько двох метрів. Про знахідку дізнався лісничий Великого Березного Антон Покорний. За його словами, він викупив у Крив'яника знайдений метеорит "за два воли, які той сам вибрав". Згодом, Покорний сам вигідно перепродав його Віденському імператорському музеєві (сучасний музей природознавства), в якому метеорит зберігається і досі.

Жуль Верн – у пошуках метеорита

"Княгиня" є хондритом типу L/LL5 — це порода, яка зберігає хімічний склад ранньої Сонячної системи.

У грудні 2009 року в старих архівних документах знайшли нові дані про "Княгиню", які вказують на вагому роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії (гіпотеза про появу життя на Землі внаслідок занесення з космосу певних "зародків життя" – ред.).

Мова йде про публікації в науковому журналі Sience за 1881 рік, у статті "Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів в метеориті". Йдеться про листування між Чарлзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом. Німецький вчений, зокрема, стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків Княгині, він виявив частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені і підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі "Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen". Зацікавлений історіями про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував відомий французький письменник Жуль Верн.

Пізніше вчені намагалися перевірити достовірність відкриттів Отто Гана. Повторні аналізи метеоритів на вміст у них мікроорганізмів давали негативні результати. Втім, хоча наука загалом спростувала теорії XIX століття, теорія панспермії про космічний зародок життя на Землі продовжує жити до сьогодні.

Туристична принада

У 2007 році історичне місце падіння метеорита входило до числа претендентів на "Сім чудес Закарпаття". Саме тут, на місці падіння найбільшого в Європі метеорита, побував в 1892 році знаменитий французький письменник Жуль Верн.

Зараз місце падіння метеорита, яке відвідував Жуль Верн, згадується в туристичних довідниках, а територіально воно входить до складу Ужанського національного природного парку.

Сьогодні на місці падіння діє екологічний туристичний маршрут "Метеорити Закарпаття". Щороку сюди приїжджають мандрівники, щоб пройти стежкою до урочища Чорні млаки й побачити пам’ятну табличку на місці падіння найбільшого уламка.

Так метеорит "Княгиня" став не лише науковим артефактом, але й частиною культурної спадщини України.

Цікаво знати

Пошук уламків метеорита Княгиня триває досі, про недавню знахідку свідчить лот на інтернет-аукціоні жителя м. Берегова — шматок вагою 164 грами, ціною в 4500 доларів.

5 травня 2018 р. відбулося відкриття 33-го мініпам'ятника в Ужгороді. Скульптура розповідає про метеорит Княгиня. На великій каменюці зображена фігурка Василя Крив’яника у національному одязі, який і знайшов колись метеорит.

Пам'ятник метеориту встановлений на пл. Ш. Петефі, на бильцях навпроти цукерні Валентина Штефаньо. Це не випадково, нещодавно його бренд почав виготовлення цукерок "Метеорит", якими він пригостив всіх, хто зібрався на відкритті мініскульптури. Автобусна зупинка поруч тепер також названа на честь найбільшого європейського метеорита.