На Закарпатті знайшли унікальні скарби: відомо, де виявили цінну знахідку (ФОТО).

Знахідки датовані 3300 роком до нашої ери.

Давно не секрет, що сліди найбільш давньої людини на території сучасної України було знайдено саме на Закарпатті. Мова йде про стоянку у селі Королево, що на Берегівщині (колишня Виноградівщина). Вік стоянки – приблизно мільйон років. А прямо за горою від Королева знаходиться інше село – вже на Хустщині – Крива. І там також у давнину мешкали люди і залишили по собі сліди у вигляді знарядь праці.

«Соколів камінь» – це скеля у Криві. Назву вона отримала через те, що там дійсно гніздилися соколи, мужні птахи, яких можна побачити у нашому краї. Саме там колись були давні поселення, – розповідає «Карпатському об’єктиву» директор Хустського краєзнавчого музею Борис Прокопів. – Біля підніжжя скелі у 1966 році було знайдено глиняний глечик. Це – невеликий за розмірами скарб, у якому знаходилися старовинні речі: 32 бойові топірці та захисні стріли. Датовано було знахідку приблизно 3300 роком до нашої ери».

Варто додати, що загалом перша письмова згадка про Криву припадає на 1378 рік. Утім на місці цього села люди жили набагато раніше. Від Хуста населений пункт відділяє тільки швидкоплинна гірська річка Тиса. Утім свого часу село належало тодішнім володарям Королівського замку, волоським воєводам Балку і Драгу, тому, що вважається дідом славнозвісного графа Дракули, тобто Влада Цепеша. До XVIII ст. село розташовувалося не там, де зараз, а ближче до Тиси. Утім через постійні паводки, які ставалися чи не щороку, люди змушені були оселятися більш високо в горах.

А от що стосується знайденого скарбу, то всі речі, виявлені на «Соколовому камені» – бронзові.

«У нас у музеї можна побачити фоторепродукцію власне стоянки і самі артефакти. Датується, між іншим, поселення ІV-ІІІ тисячоліттям до нашої ери. Виявлено було речі під час археологічних розкопок, які проводилися командою фахівців УжНУ. Особливо цікавими є декоративно-захисні спіралі. Їх аж три. Використовували ці предмети наші пращури тоді, коли йшли на полювання. Їх намотували на руку, щоб не отримати поранення від диких тварин, тобто, аби захистити груди від нападів звірів. Топірці, знайдені археологами, називають бойовими, проте можливо, їх використовували і для мисливства», – зазначив старший науковий співробітник музею Віталій Петрусь.

Ще одним цікавим місцем у Криві є печера Марії-Терезії. Справа в тому, що в давнину Тисою бокораші сплавляли ліс і на цьому місці було одне з найбільш небезпечних колін вздовж течії річки. У ті часи Австро-Угорщиною, до складу якої входило Закарпаття, правила Марія-Терезія Вальбурга Амалія Христина. Тож священники вирішили для уникнення катастроф біля сумнозвісної скелі поставити дерев’яний бюст імператриці і одночасно освятити це місце.

Щоправда, існує й інша версія щодо бюсту. Згідно з нею, пам’ятку зробив майстер із Королева і зобразив він зовсім не Марію-Терезію, а святу Кароліну, яка вважалася покровителькою моряків. На жаль, куди поділася ця пам’ятка невідомо. Утім зараз її там немає. Можливо, під час повноводдя бюст кудись віднесла Тиса, а можливо, його просто викрали любителі старовини.

Тим не менше, Крива досі таїться від нас багато секретів. Якби археологічні розкопки там можна було продовжити, ймовірно, нам відкрилося б багато нових дуже цікавих таємниць про історію нашого краю та людей, які тут жили у давнину.

Автор: Марина Алдон

Читайте також: Йому понад 600 років: в Ужгороді покажуть “Королевське Євангеліє”

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на«Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!