За новим стилем сьогодні святкують Другий Святвечір.
В народі це свято ще називають «бабиним» вечором. За традицією, після вечері, «збираються бабоньки і йдуть на колядоньки».
На відміну від Святвечора, коли жінкам до обійсть із колядою заборонялося входити, на "Бабин вечір" основними колядниками виступають жінки, наряджаючись у різнобарвний одяг, розмальовуючи обличчя помадою, аби їх не впізнали. Чоловіки цього вечора теж наряжаються в жіночий одяг та теж вимальовуються помадою і одягають жіночі хустки.
Перед входом до хати, колоритна коляда, що більш нагадує персонажів із маскараду, стукає в двері й питає в господарів: «А чи впустити бабоньок звеселити оселю?» Й господарі відчиняють костюмованій коляді.
Читайте також: Росія бомбить, закарпатці гуляють: в яких районах було гучно цього разу в момент ворожих атак?
На Перечинщині і досі ввечері 18 січня збереглася традиція збиратися бабонькам до обійсть та веселити господарів. За коляду вдячні господарі віддячують голосистим бабам грошима.
Колоритними колядниками цього вечора є також роми – парубки та дівчата, переодягнені у клоунів, діда із бабою тощо, – розповідає Марія Белей із Перечинщини. Ходять по п’ять і більше осіб, із криванями (дерев’яними палицями) та віниками. На руках у баби, зазвичай, лялька (дитина). Усі ці предмети їм необхідні для жартівливого виступу.
До вечері баб-колядників до хат не впускають, бо не вестиметься у обійстю. Хоч знало бути й таке, що не встигали і повечеряти, як бабоньки починали вже «ломозіти» у двері, – додає Марія Михайлівна.
Читайте також: Зниження віку мобілізації в Україні: чи йтимуть на фронт юнаки у найближчий період й кому варто уже готуватись?
Увесь цей день, перед Другим Святвечором, нічого не їдять – постують. А вода, освячена в церкві – «вечірня вода» – вважається святішою, ніж з Водохреща, вона відганяє всяке лихо.
Існувало повір'я, що зібраний сніг цього дня здатний зцілювати. Ним часто умивались дівчата, аби мати біле й красиве обличчя.
Із самого ранку господар цього дня мав засвітити лампу, щоб кури добре неслися. До того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули та не наврочили.
Відзначмо, останнім часом традиції в регіоні дещо втрачають свій зміст. Люди не так вже збираються за різдвяним столом, колядують, аніж раніше. Тим паче, не з такою веселістю відзначають свята із початком російського вторгнення в Україну. В цей час кожен прохає у Господа, щоб війна в Україні скінчилась, а рідна земля відводилась у мирі і благодаті. Щоб у кожній родині був затишок, панували дух радості й віри у світле майбутнє.
Тож завінчуєме в цей день усім українцям щасливої долі, мирного неба і щастя. Нехай згинуть вороженьки. Земля родить щирим злотом. Буде сильним дух народний!
Читайте також: Закарпатці від нього балдіють: що за знахідку під снігом й при мінусовій температурі знаходять у регіоні? (ФОТО)
Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на«Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!
Читайте також:
- На Закарпатті збирають найбільш ароматні "сливові" гриби: що за знахідка "б'є нижче пояса"? (ФОТО)
- Одна доза - 5 тисяч гривень, а потрібні дві: українців зобов’яжуть вакцинуватися від нового вірусу
- Сахарський пил, "жовтий дощ" й аномалія в горах: що "розпилювали" над Закарпаттям?
- Маєте газовий котел — заплатите понад 100 тисяч гривень державі: українцям пригрозили космічними штрафами