А ви бачили «Кам’яну квітку»?: розкрито таємницю чотирьох закарпатських вулканів та їх цікаві назви

Величні Карпатські гори манять туристів із різних усюд. Не намилуються ними ні закарпатці, ні іноземні туристи.

В глибинах мальовничих вершин і по сьогодні зберігається ряд таємниць із минулого й одна із них – вулканічне походження карпатських гір. Це питання впродовж років викликає чимало цікавості у допитливих.

За даними Вікіпедії, тривалий процес формування Карпатських гір супроводжувався усе новими проявами вулканізму, який тривав аж до початку четвертинного періоду, а це майже 1,5–2 млн років тому). Сліди недавньої вулканічної діяльності можна ще й зараз спостерігати в районі Виноградова, Вишкова, Тячева, де долина Тиси перетинає Вирголат-Гутинський вулканічний хребет.

Конуси погаслих вулканів зустрічаються у Хусті, в околицях Ужгорода, Мукачева, Берегові тощо. Свідченням активних процесів у верхній мантії Землі під Карпатами є землетруси, останній з яких було зафіксовано 4 березня 1977 року в горах Вранча на території тодішньої Соціалістичної Республіки Румунії.

Незначні геомагнітні поштовхи спостерігаються періодично і зараз на Закарпатті. Основними районами сейсмічної активності є Берегівщина й Виноградівщина. До слова, останній землетрус на Виноградівщині з епіцентром у Виноградові, було зафіксовано 27 жовтня. Землетрус із магнітудою 3,1 бали зафіксували на глибині 7 км. Його віднесли до ледве відчутних. Попередні «тремтіння землі» у цьому районі із магнітудами 3 та 1,9 відповідно сейсмологами зареєстровані 23 січня та 25 липня 2020 року.

Наслідками дії вулканів у свій час на Закарпатті є ряд мінеральних та гарячих джерел на Хустщині й Берегівщині, озера вулканічного походження (Ворочівське озеро на Перечинщині); вулканічні туфи – Кам’яна квітка (найвідоміший геологічний пам’ятник природи, висотою 8 метрів); «Вулканічний купол» (Радванський кар’єр) в Ужгороді, «Обавський камінь», що на Мукачівщині та ряд інших утворень.

А ось жерлом вулкану є славнозвісна вершина Українських Карпат Анталовецька Поляна. Вона розташована між Перечинщиною та Ужгородщиною і є у центрі уваги туристів у будь-яку пору. Саме на її вершині і виросла уже згадана «Кам’яна квітка», утворена із застиглої лави. Знаходиться вершина у західній частині масиву Маковиця, що є частиною Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма. Тут добре збереглась лійковидна провалина. В східній частині вершини височіють чорні скелі.

Окремого дослідження, за словами географа із Туря-Ремети Володимира Данканича, вартують уваги вершини-вулкани так званого Магурського хребта на Перечинщині. Хребет утворений прямо посеред Турянської долини чотирма згаслими вулканами, на відстані 3-5км один від одного, по лінії розлому в земній корі.

Як відзначає Володимир Іванович, саме по Тур’янській долині проходить межа між складчастими Карпатами та Вігорлат-Гутинським вулканічним хребтом, або (навіть можна сказати) між двома тектонічними плитами: Євразійською та Африкано-Аравійською. Йдеться про наступні, колись діючі вулкани:

г. Боронська біля с. Сімер;

г. Магурича біля с. Тур’ї – Ремети

г. Магура (найвища) біля с. Раково

г. Обуч між селами Т.-Пасіка, Завбуч та Мокра

У межах Турянської долини, зокрема у Тур’я-Пасіці, виявлені сірководневі мінеральні джерела. Розташований гідрант із сірководнем в урочищі «Шипот». Ймовірно їх утворення може бути пов’язаним із дією раніше згаданих вулканів. Хто його знає, можливо колись матимемо більше підтверджуючих відомостей про вулканізм Турянської долини завдяки геологічним дослідженнням. А поки що туристам є що відвідати у селах Турянщини й у будья-яку пору.

Читайте також:

• Грошей не вистачить: закарпатцям слід запасатись продуктом, якого вже завтра може не бути у магазинах
• Де не спалений сад: цінний ресурс, що виручає в період війни закарпатців
• Делікатесна "амбрела" в закарпатському лісі: що це за знахідка і чи варто її "футболити"?
• Вже від завтра: «Закарпаттяобленерго” звернулося до закарпатців