Здалеку нагадує велетенську тварину: історія споруди, яка мала стратегічне значення та є найвисокогірнішою будівлею України (ФОТО).

В Карпатах знаходиться найдивовижніший спільний проєкт людини і природи.

На межі двох областей

Найвища будівля України розташована на висоті 2028 метрів над рівнем моря. Це колишня астрономічно-метеорологічна обсерваторія.

Споруда, що має 43 кімнати, здалеку нагадує велетенську тварину. Саме тому в народі вона отримала назву “Білий слон”. Розташована обсерваторія майже на межі між Закарпатською та Івано-Франківською областями, повідомило Depo.Закарпаття.

Історія створення стратегічного об’єкта

До Другої світової війни обсерваторія мала стратегічне значення. Ініціювали створення обсерваторії польські військові. Генерал Леон Бербецький запропонував Варшавському університету облаштувати там астрономічний відділ, оскільки стара Варшавська обсерваторія вже не підходила для спостережень. У 1936 році і почали будувати обсерваторію. Місце під будівництво вибирав сам генерал.

Матеріали для будівництва доставлялися із залізничної станції "Ворохта" по лісових стежках. На гору камінь підвозили кіньми, а іноді - й на власних плечах. Найбільше зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп Іван тридцяти трьох скринь з елементами купола та іншими деталями. Найбільший з елементів важив 950 кг. Селяни із залізниці і на саму гору - 70 км - переносили все на руках.

Під час будівництва було поставлене завдання створити таку споруду, яка б уособлювала велич Речі Посполитої.

Будівля була зведена у стилі конструктивізму та мала форму дзеркального відбитку латинської літери "L", а вгорі був розташований астрономічний купол. Товщина стін, складених з вапнякових блоків, становить 1,5 м. У обсерваторії було 43 приміщення і 57 вікон.

Закінчилось будівництво у 1938 році. Серед місцевих мешканців ходять чутки, що сама обсерваторія розташовувалась глибоко в надрах гори, а будівля на маківці - тільки для окраси.

У неї було кілька власників

Незважаючи на те, що в обсерваторії дослідження проводили трохи більше року, цей період увійшов в українську та польську історію. У обсерваторії було кілька власників, які дуже стрімко змінювали один одного.

Після початку Другої світової війни поляки обладнання вивезли до Будапешта і, об’єкт перейшов у власність радянських окупантів. А вже у 1944 році Академія наук УРСР визнала обсерваторію зруйнованою. Приміщення покинули, і місцеві мешканці розтягли з обсерваторії все, що являло хоч якусь цінність, залишивши тільки кріплення від астрографа, яке не змогли зрушити з місця. Після цього діяльність обсерваторії більше не відновлювалась.

Стала не потрібною, але приваблює туристів

Дощ, сніг, морози понад 60 років руйнують споруду. Це своєрідна помста природи людям, які не вміють цінувати. Але "Білий слон" стоїть, незважаючи на природу та людей.

Влітку тут можна зустріти туристів, що ховаються від негоди, та вівчарів. Прославлене минуле обсерваторії відоме лише старожилам.

Зі здобуттям україною незалежності влада почала цікавитися "Білим слоном", але далі зацікавленості справа з місця не зрушила. Польські науковці також бралися за відновлення споруди, але до суттєвих робіт тут так і не дійшло.

Все, що зробили, так це замурували вікна для осушення приміщення, що на сьогодні вже завершується. Встановили постійний мідний дах над головним корпусом обсерваторії і тимчасовий дах для просушення на ротонді, де був колись телескоп.

На Івано-Франківщині відбулась спільна конференція українських та польських науковців і фахівців, на якій було затверджено план робіт на 2015-2018 роки. Мета - відновити автентичний вигляд цього об’єкта вже до 2018-го. В конференції також взяли участь меценати, які хочуть допомогти з фінансуванням, адже проект є надзвичайно дороговартісним. Але, знову ж таки, поки що все виглядає дуже "сумно".

Найдивовижніший спільний проект людини і природи у Карпатах знищується ними ж.

Довідково:

Щоб побачити обсерваторію "Білий слон", потрібно від траси Ворохта-Верховина автобусом доїхати або до села Шибене, або до села Дземброня. Далі пішки. Йдучи від Шибеного, потрібно орієнтуватися на хутір Погорілець, потім полонину Щурин і озеро Марічейка. А від Дземброні - до полонини Смотрич, тоді до гори Вухатий Камінь, а згодом - через гору Бальзатул (1851 м. над рівнем моря). Можна добиратися і з боку Рахова. До села Луги - автобусом. Подальші орієнтири - урочище Комен, полонина Вертопи і гора Васкул.

Читайте також: Має довжину майже тисячу кілометрів: таємниці назви та легенди найбільшої річки Закарпаття

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!