Дозвіл не означає, що усі повинні святкувати Різдво саме у грудні разом з Усією Європою.
Християнам східного обряду дозволили святкувати православне Різдво в один день із католицьким. Щоправда, перенесення дати святкування дозволяється як виняток. Тож адепти Григоріанського календаря відзначатимуть Різдво як звикли – 7 січня. Натомість ті, хто віддає перевагу Юліанському календареві, святкуватимуть народження Христа 25 грудня.
Таке рішення, що має назву "Про можливість звершення богослужіння на честь Різдва Христового за новоюліанським календарем 25 грудня 2022 р.", ухвалив Священний Синод Української Православної Церкви (ПЦУ).
У документі, зокрема, говориться, що Синод дозволяє як виняток перенести святкування Різдва на 25 грудня. Водночас члени Синоду зауважують, що перенесення дати Різдва має бути спільним волевиявленням церковної громади та її настоятеля.
"Як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 р. звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської Митрополії письмової інформації про число учасників такого богослужіння", - йдеться в рішенні Синоду.
Письмовий звіт щодо чисельності учасників богослужіння потрібен ієрархам ПЦУ для того, аби зробити статистичний аналіз щодо можливого переходу усіх вірян ПЦУ до нової дати святкування Різдва.
За словами членів Синоду, серед українців-християн східного обряду вже давно точиться дискусія щодо дати святкування Різдва. Більшість християнських конфесій світу відзначають Різдво саме 25 лютого. Немало християн вважають, що святкування має відбуватись в один день із рештою світу.
"Через обставини війни, у публічному просторі можуть загостритися календарні суперечки. Крім того, це рішення ухвалено для вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін у даті відзначення Різдва", - йдеться в обґрунтуванні цього документу.
Отже, не виключено, що саме на основі отриманої статистики верхівка ПЦУ вирішуватиме, переносити дату святкування Різдва остаточно чи залишити як було.
До речі, християн, які святкуватимуть Різдво за західним обрядом, 25 грудня, у цей день звільнять від посту. Щоправда, незрозуміло, чи таке послаблення діятиме лише один день, чи звільнення буде поширюватись і на наступні дні.
У чому різниця двох календарів?
Юліанський календар запроваджений у 46 році до нашої ери римським імператором Юлієм Цезарем. Календарна реформа, що призвела до запровадження більш точного григоріанського календаря, відбулась у 1582 році за ініціативи голови католицької Церкви папи Григорія ХІІІ. Тоді православні церкви відмовились перейти на нову систему літочислення.
Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає в тому, як обчислюються високосні роки, через що з часом збільшується різниця в датах між календарями. Якщо в 16 столітті вона становила 10 днів, то в 17 збільшилася до 11, у 18 столітті різниця була у 12 днів, у 20 і у 21 століттях – у 13 днів. До 22 століття різниця в датах між календарями досягне 14 днів і у 2101 році православні церкви, якщо не перейдуть на григоріанський календар, відзначатимуть Різдво уже не 7, а 8 січня.
Через різницю між астрономічним і календарним роком у юліанському календарі зайвий день накопичується за 128 років, а в григоріанському, більш точному, лише раз у 3200 років.