Поховальні традиції на Закарпатті: що нажахало чехословацького фотографа (ФОТО)

Забуті поховальні традиції на закарпатській Верховині, які вражали іноземних дослідників у 20-х роках ХХ ст. (практично 100 років тому), а нас вражають сьогодні.

Цікавими деталями місцевої історії поділився у мережі Фейсбук Mykhailo Markovych.

Далі текст допису мовою оригіналу:

На цих фото – Баба і Дідо. Персонажі-фіглярі, переодягнені хлопці, які проводили траурні ігри веселого характеру.Великий інтерес у тогочасних журналістів викликали так звані «Свічені», або в деяких місцях «Лопатки»: поки небіжчик лежав у труні, а дяк читав Псалтир, молодь розважалась. Два хлопці одягались у старих діда і бабу, замазавши обличчя попелом.

Ці ігри мали часто еротичний і пародійний характер, наприклад, пародія на похорон.

Церемонії та звичаї, що супроводжували смерть та поховання, наводили жах на чеську дослідницю Амалі Кожмінову.

За її словами: перед похованням покійного, що на практиці означало розміщення мертвого тіла в одній кімнаті протягом майже нормального сімейного життя, старші сусіди приходили на молитви, а молодші проводили танцювальні ігри.

Амалі Кожмінова вважала їх занадто веселими і занадто ексцентричними, а їх відверто еротичний характер вразив її. У коментарі до своєї фотографії «Діда і Баби» вона зауважила: «…цією траурною веселістю вони вказують, що радіють, що душа померлого вже на небі – подалі від цього порожнього світу, сповненого трауру, біди та відчаю. 1922 р.».

Перше фото – Амалі Кожмінова, 1922 р. mzm.cz, друге і третє – «Prager Presse» 1919 р, четверте (кольоризоване фарбами) – Amalie Kožmínová © Scheufler Collection / Getty Images.