Нині велике свято - вшановують святого апостола Андрія: історія, дохристиянські обряди, прикмети та чого не можна робити в цей день?.

День св. Андрія Первозванного відзначають 13 грудня. Це свято має два значення: релігійне і народне.

13 грудня Церкви візантійської традиції молитовно згадують пам'ять святого апостола Андрія Первозванного. Цього дня православні християни прославляють апостола Андрія, який проповідував християнство у Скіфії. І хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції, звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: ворожіння на майбутню долю, заклинання. З цією датою пов'язано чимало народних прикмет.

Історія

Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа. Згідно з переказами, був братом апостолу Петру, походив з міста Віфсаїди, що в Палестині. З юних років він надавав перевагу духовним, вічним цінностям і тому коли почув проповідь Іоана Хрестителя про покаяння, став його учнем. Іоан смиренно називав своє служіння лиш звісткою про прихід Того, хто стане втіленням усіх старозавітних пророцтв, усіх очікувань людства. Тому коли він, вказуючи на Ісуса, мовив: “Ось Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!”, Андрій відразу пішов за Христом. Потім Андрій покликав свого брата Симона, якого пізніше Господь назвав Петром, тобто Скелею. Андрій став першим послідовником Ісуса Христа, тому й одержав найменування Первозваний.

Апостол Андрій, як і інші апостоли, був свідком проповіді Ісуса Христа,Його чудес, що підтверджували Його божество. Андрій бачив страждання Спасителя, Його смерть і Воскресіння. Після Воскресіння Спасителя разом з іншими учнями удостоювався зустрічей з Ним і був присутній на Елеонській горі, коли Господь, благословивши їх, піднісся на Небо.

Після зішестя Святого Духа апостоли кинули жереб, кому в яку країну йти для проповіді Євангелія. Святому Андрію дісталися країни вздовж узбережжя Чорного моря, північна частина Балканського півострова і Скіфія (у майбутньому — територія Русі). За переказами, апостол Андрій проповідував у Криму, потім по Дніпру дійшов до місця, де згодом виник Київ. «На горах цих возсіяє благодать Божа: велике місто буде тут, Господь освятить цю землю святим водохрещем і спорудить тут багато церков», — сказав апостол учням. Потім він благословляє київські гори і водрузив хрест.

Після повернення у Грецію апостол проповідував у місті Патрос (Патра). Тут через покладання рук він багатьох зцілив від недуг. Багато людей увірували в Христа, але місцевий правитель Егеат зненавидів апостола, назвавши його вчення божевіллям, і засудив Андрія до розп'яття. Щоб святий Андрій довше страждав і щоб не викликати швидкої смерті, його прив'язали до хреста на зразок букви X, не вбиваючи цвяхів у руки і ноги.

Церковні перекази кажуть, що перед розлученням душі з тілом небесне світло осяяло хрест Андрія, і в його променях апостол відійшов у Царство Боже. Це сталося близько 62 року після Різдва Христового. Шлях поширення добра — це шлях страждань, адже воно завжди стикається зі злом. Слово Боже говорить: “Христос постраждав за нас і залишив нам приклад, щоб пішли ми слідами Його.” Апостол Андрій вповні наслідував цей приклад.

Віддавна окремі вчені виступали проти правдивості цього літописного оповідання. Втім, важливі свідчення цього зібрані Грецькою Церквою, яка віддавна вела суперництво за авторитет з Римською. На противагу відомостям про заснування Західної Церкви апостолом Петром греки пильно досліджували біографію свого основоположника апостола Андрія. Ці дослідження в один голос свідчать, що апостол Андрій проповідував Євангеліє і в далекій варварській Скифії. Найперше про це згадує батько церковної історії, єпископ Євсевій Памфил (помер у 340 році). Цікавим є також оповідання ченця Епіфанія, який повідомляє, що апостол Андрій під час своєї третьої подорожі обійшов східне та північне узбережжя Чорного моря. Епіфаній твердить, що він сам побував у цих місцях і скрізь вислуховував місцеві оповідання про ап. Андрія, на власні очі бачив церкви, хрести, образи св. Андрія, скрізь він розпитував, зібрав і записав імена учнів Андрія, що були першими єпископами церков, які заснував апостол.

Народні традиції та ворожіння

У цьому святі тісно переплелися християнські і народні традиції. В давні часи Андрієві іменини вважалися магічним днем, який здатний змінити долю. Ворожіння на судженого в День Андрія - один з найбільш відомих святкових обрядів.

Щоб дізнатися ім'я нареченого дівчата кидали знятого з ноги червоного чобота, якнайдалі через голову. Кинуте взуття уважно розглядали, оскільки вважалося, що суджений прийде в будинок з того боку, куди вказує носок чобітка.
Не менш знамениті гадання з використанням кільця, скрученої з паперу квітки, ляльки і гілочок мирти. На всіх цих предметах ворожка робила замовляння, а потім пропонувала дівчатам по черзі тягнути жереб. Вважалось, що та, яка витягне із загальної маси кільце незабаром вийде заміж.

Ворожіння з використанням дзеркал різної величина — ще один спосіб дізнатися свою долю. Дзеркала ставили навпроти один одного, а між ними встановлювали 3 запалені свічки. Дівчина сідала між дзеркалами і довго вдивлялася в відображення свічок. Вважалося, що так в дзеркалах можна побачити коридор свічок, а в ньому і свого судженого.

Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.

Що не можна робити в цей день:

На свято Андрія у християнській традиції не можна займатися хатніми справами, інтелектуальною роботою. В народі вважалося, що той, хто буде багато думати у цей день, може втратити розум. Цього дня не можна було також шити, ткати і прясти – щоб не накликати біду.
Всі інші заборони на Андрія Первозванного лунають із боку церкви. І пов'язані вони в основному з ворожінням. Традиції збиратися вечорами та ворожити з'явилися ще у дохристиянські часи. Тоді люди святкували язичницьке свято Калити. Християни ж вшановують святого Андрія Першозваного як апостола та послідовника Христа. З точки зору церкви, на Андрія Первозванного не можна гадати та ворожити, шуміти й пити алкоголь. Адже, ворожіння, як і викликання духів померлих та інші види так званої магії, є гріхом і прямо забороняються у Слові Божому. На думку церкви спроби дізнатися про своє майбутнє, передбачити певні події − не принесуть душевного спокою та навіть можуть зашкодити, адже це гріх, який людина бере на свою душу.

Прикмети на Андріїв день:
- Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна і сніжна.
- Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.
- Червоний вогонь в печі – на холоднечу, білий – на відлигу.
- Якщо у свято Андрія йде сніг – зима буде морозною і холодною.
- Зимно, але сонячно? – Бути хорошому врожаю.

Читайте також: