На Берегівщині незвично відзначили 20-річчя зразкового шоу-гурту “Атас” (ФОТО)

У зв’язку з панепідемією, свято провели в зеленому масиві Берегівського держлісгоспу в с.Яноші.

Благо, керівництво підприємства ворядкувало позад адмінбудівлі простору площу, встелило її бруківкою. Тут і встановили сцену, стільці й лавиці для глядачів.

Одночасно з ювіленйим концертом колективу відбувалась його переатестація на підтвердження звання “Зразковий”.

Уже після перших танцювальних композицій голова атестаційної комісії, заслужений працівник культури України Василь Барановський, вітаючи “винуватців” торжества, повідомив:

“Преконаний, що гурт збереже за собою це високе ймення.”

Незмінного керівника колективу Світлану Кононеко здоровили також голова циклової комісії “Хореографічні композиці” Закарпатського інституту культури та мистецтв Ірина Шевцова, провідний методист цього ж вишу Микола Мовнар, начальник відділу культури Берегівської ОДА Ласло Галас.

“Приємно, що в “Атасі” разом виступають діти різних національностей тавіросповідань й живуть вони та їх батьки дружно, у взаєморозумінні та повазі,- наголосив посадовець.- Не завадило б повчитись у них цьому окремим політикам, які, на жаль, займають дещо інші позиції.”

Концерт розпочався оригінальною та символічною композицією “Добивайся до кінця”, яку коментувала Світлана Кононенко. Її виконавців змінили на підмостках лауреати міжнародної премії з віночком стилізованих угорських танців.

Тепло звучвли зі сцени слова випускника колективу, учасника популярних шоу “Україна має талант” та “Танцюють всі”, нині одного з хореграфів відомої української співачки Ірини Федишин Владислава Махновського.

“В “Атасі” мені прищепили любов до танцю, а тепер я з такою ж любов’ю хочу презентувати нинішньому колективу та його керівнику свою постановку танцю “Соловей,”- анонсував колишній член команди. Відомою піснею “Край” вітала гурт ведуча програми чарівна Людмила Паламарчук.

“Кожен танець – це мистецтво, і треба володіти ним сповна,- зауважила випускниця столичного Національного інституту культури. – Коли людина щаслива, вона танцює, а танець – це рух, а рух – це життя!”

Один за одним, неначе в кольоровому калейдоскопі, мінялись на сценіколоритні запальні й ліричні композиції, свою майстерність демонстрували як найменші, так і вихованці підліткових та дорослих груп. Безумовно, зачарували всіх присутніх дотепніі “Жабенята” та “Веселі соняхи” у виконанні наймолодших. Середульші заворожили українським “Рушничком”, старші – “філософською “Лісовою казкою” та оптимістичним танцем “Ми такі є”, що здобув престижну премію в Угорщині.

Не залишили байдужих сольні виступи переможниці конкурсу “Міні-міс світу – 2017”, що проходив у Греції, Анни Якимець та її партнерів Алекса Станковича і Дмитра Джалагонії. Не відстає від сестри й молодша Юлія Якимець.

“До слова, вони двоє з чотирьох дітей нашого мецената, голови однієї з депутатських фрацій в міській раді, який планує балотуватися ще на одну каденцію від Слуг Народу Миколи Якимця, - каже Світлана Кононенко.- Разом із дружиною вони активно допомагають нашому колективу.”

Підтримують гурт, сприяють його становленню, розвитку майстерності дітей і інші батьки, зокрема Єва Маргітич, Інга Балог, Крістіна Мовріц, Чаба Фовріш, Наталія Сливка тощо. Усім їм були вручені Подяки від колективу та пам’ятні медалі. Такі ж відзнаки та Грамоти отримали всі учасники гурту. Не забули й про директора лісгоспу Богдана Шойного.

До речі, родинні традиції міцні в колетиві. Приклад показує насамперед сама Світлана Кононенко, донька якої прийшла в “Атас” у п’ятирічному віці, а тепер, завершевши навчання у Київському інституті культури, який закінчила й мама, працює хореграфом у колективі.

Тепер на сцену вже виходять її діти – маленький Віктор та ще менша Анастасія.

Концерт завершився загальною танцювально-пісенною композицією, в якій взяли участь всі учасники гурту, в тому числі й донька Світлани Альона, нині вже не Кононеко, а Гергардт. Разом із Владиславом Махновським вона знялася і у відеокліпі, який продемонстрували під бурхливі оплески глядачів посеред програми. Знімали ролик на подвір’ї Закарпасткього угорського інституту та одному із стадіонів міста.

Нагадаємо, вулиця Балудянського, що на Берегівщині, "не славиться архітектурою"