Купальська ніч – найзагадковіша в циклі літніх свят: легенди, звичаї та забобони

З 6 на 7 липня відзначається свято Івана Купала, овіяне безліччю історій, легенд, міфів та забобонів.

Купальська ніч або Іванів день – одне з найзагадковіших в циклі літніх свят. Це свято, де в народній культурі тісно переплетені давні язичницькі, слов'янські і християнські традиції.

Свято Івана Купала припадає на дні літнього сонцестояння (23-24 червня за старим стилем) і найкоротшу ніч в році - з 6 на 7 липня за новим стилем.

Цікаво, що язичницький бог родючості і літнього сонця Купала ніколи не мав імені, а набув його після пришестя християнства, коли на цей же день приурочили свято Різдва Іоанна Хрестителя. Тому Купальські свята й називають Івановим днем або днем Івана Травника.

Сонце в ці дні знаходиться в самому центрі небесного купола, досягаючи найвищої точки і сили свого світіння.  Відтак, вважалося, що все живе наповнюється в цей час чарівною силою. Вірили, навіть, що в ніч на Купала дерева пересуваються по лісі, а птахи, тварини, рослини і трави можуть розмовляти.

Свято нагадувало і про те, що час рухається до зими, і з кожним днем ночі будуть ставати довшими.  А щоб не дати нечистим темним силам перешкодити сонцю зустрітися з світанком, люди в купальську ніч розпалювали великі багаття, ототожнюючи їх зі світлом небесного світила і кидали в воду палаючі дерев'яні обручі.

У ніч на Купала можна було очиститися вогнем і водою - тричі перестрибнувши через багаття, і скупавшись на світанку в водоймі або омившись у ранковій росі. 

Якщо юнак стрибав через багаття вище всіх - це обіцяло хороший врожай його сім'ї, а якщо зачіпав ногою вогонь або дрова - лихо.  Спочатку хлопці перестрибували через багаття самі, демонструючи свою спритність, а потім, коли вогонь стихав, з дівчатами.  Аби з ким через Купальське вогнище не стрибали.  Адже якщо пара молодих вдало перестрибне через полум'я, значить, вони обов'язково одружаться і проживуть разом в любові та злагоді ціле століття. 

Через розпалені багаття пропускали і домашню худобу, щоб захистити від хвороб і наділити плодючістю.  У вогні могли спалювати одяг, постоли і речі хворих.

Вірили також, що трави та ягоди, зібрані в Купальську ніч, володіли магічною силою.  В ліси і на луки за ними вирушали на світанку Іванова дня, чисто вимитими і в чистому одязі.  Зривали їх з росою, читаючи заговори і молитву.  Іноді шепотіли заклинання, в яких могли згадувати ім'я хворого, для якого призначалися ці трави.  Зберігали зібрані рослини як святиню протягом всього року, обкурювали ними хворих або кидали дрібку сухого листя в затоплену піч під час грози, щоб блискавка в будинок не потрапила.

А ще, за легендами, в ніч на Івана Купала можна спробувати щастя і добути міфічні чаклунські трави: «розрив-траву» і цвіт папороті. 

За переказами вважалося, що від дотику «розрив-трави» розлітався на шматочки будь-який метал, відкривалися будь-які двері.  Щоб знайти її, необхідно було косити в купальську ніч на дикому пустирі траву до тих пір, поки лезо коси не доломить.  У тому місці, де воно впало, треба траву зібрати і кинути в річку.  Зелень, яка попливе проти течії, і є «розрив-трава». 

Шукали й міфічний цвіт папороті, що за народними повір'ями, розквітав лише на мить в ніч на Івана Купала.  Тому, хто знайде його, пророчили відкриття всіх знань на світі: порозуміння мови рослин, птахів і звірів, де шукати скарби і власне щастя, а також чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала квітку щастя. 

Побачивши «жар-цвіт», необхідно було зірвати його і щодуху тікати з лісу, не відволікаючись на те, що відбувається навколо.  Адже, за повір’ями, лісовики, русалки, всі лісові мешканці та й сам чорт, будуть відволікати вас від цінної знахідки, захищаючи квітку папороті від людини і її бажань.

 Особливе місце в Купальську ніч відводилося русалкам.  Вірили, що цієї ночі вони виходять з води і їх можна зустріти в лісі або в полі. 

Вважалося, що Русалками ставали молоді дівчата-утоплениці, які не пізнали при житті чоловіка.  Тому вони не могли заспокоїтися, поки не зваблять побаченого хлопця.  У Купальську ніч молодим хлопцям, які зустрінуть русалку, радили вести з нею себе обережно: не ігнорувати, бо залоскоче до смерті, але і не піддаватися її чарам - інакше поведе в свої володіння або на дно ставка потягне.

Якщо ж при собі мати трави полину, м'яти, любистку чи часнику, то вони не дадуть русалкам наблизитися до людини. 

Дівчатам, щоб уберегтися від русалок, не можна було купатися без натільного хрестика або гуляти лісом в самоті.

Також в рамках того, що роблять на Івана Купала, користувалася популярністю магія.  Зокрема, в цей день прийнято гадати на судженого, тому незаміжні дівчата з особливим трепетом чекали Купальську ніч.  Збирали квіти для ворожіння, які  клали під подушку.  Якщо розпустився бутон - швидке заміжжя, а зів'яв - найближчий рік заміжжя не буде.

Плели дівчата і вінки, які пускали по воді.  За традицією потрібно було зібрати 12 різних видів рослин і з них зробити вінок.  Якщо він потоне - дівчина не вийде заміж в цьому році, якщо відплив від берега - наречений ходить зовсім близько.

За традицією 6 липня потрібно прибрати в будинку, щоб зустріти Купала 7 числа в чистоті.  Увечері 6 липня обов'язково потрібно прийти до водойми, щоб відзначити свято, проте, не купаючись.

Святкування Купала, починають ввечері 6 липня, після заходу сонця, розпалюючи багаття біля яких проходять забави, співи тощо.  Гуляння тривають всю ніч.

До слова, жінок, які не приходили до купальського вогнища, вважали відьмами.

На світанку 7 липня слід вмиватися або купатися в річці - жінкам за повір’ями цей обряд додасть красу, а чоловікам - силу і витривалість.  Водночас, ця процедура, як вважалося, змиває всі хвороби та зміцнює здоров'я.