Храм Вознесіння Господнього знаходиться у селі Ясіня, Рахівського району.
Храм більш відомий, як Струківська церква – вважається одним з найдосконаліших дерев’яних храмів на території всього ареалу проживання гуцулів у Карпатах, а у 2013 році внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Для того, що б побачити її красу, храм необхідно обійти довкола, щоб мати просторову уяву про неї, щоб оцінити кожну її частину.
На одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів, дату спорудження – 1824 рік – та напис про те, що у 1894 році Василь Попадюк дав кошти на престіл, а Гриць Павлючок, Петро Павлючок та Юра Сплящук робили підвалини, одвірки та іншу роботу по оновленню церкви.
Гуцульський храм збудований без жодного цвяха і майже весь покритий гонтом. Один з найцінніших сакральних об’єктів церкви – знамено ХІХ століття із зображенням Святого Іштвана, короля Угорщини. Різьблений іконостас зберігся з часів будівництва церкви (ХІХ ст.)., однак його ще досить давно було перемальовано. Якщо не вдаватися у з’ясування мистецької цінності, можна насолодитися дивовижно наївними ликами святих, які наче повторюють Христове: “Будьте, як діти”.
Неподалік і трохи вище храму стоїть 11-метрова дзвіниця (1813), зрублена з ялинових колод.
У 1971 р. пам’ятку реставрували. У 1994 р. святиня була віддана місцевій греко-католицькій громаді.
Друга назва храму – Струківська походить від прізвища пастуха Івана Струка. Він вважається засновником храму, який звів його в 1824 р. (за іншими даними – в XVI ст.) на вшанування порятунку отари. Це стиль гуцульської школи народної архітектури. Є якісь чари у співвідношеннях бічних та центральної частин, у гладко тесаних колодах зрубів, у ґонтових покрівлях дахів і в маленьких ліхтариках над ними.
Легенда про походження назви. Розповідь каже, що пастух Іван Струк у осінній період гнав отари овець з Румунії, на гору Свидовець, де на нього з вівцями напали вовки. Пастух поспіхом виготовив з ясеневих колод огорожу навколо отари — і побіг зі Свидовця. На його величезний подив, навесні він знайшов всіх своїх овець живими і здоровими: вони харчувалися, обгризаючи ясеневі колоди. Звідси, до речі, й назва селища Єсині.
Джерело: Туристичний інформаційний центр “Турінформ Закарпаття”
Нагадаємо, у мережі показали креслення Хустського замку.
Читайте на ГК:Патрульний збив велосипедиста: подробиці смертельної ДТП на Закарпатті (ФОТО)Читайте на ГК:Мертвого чоловіка діставали рятувальники: трагедія трапилася в одному з регіонів Закарпаття
Читайте на ГК:На Закарпатті затримали злочинця-рецидивіста: відомо, що накоїв