1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Закарпаття відзначає сторіччя Олени Рудловчак

28.01.2019 10:19 Культура Ексклюзив Голос Карпат

1 грудня виповнюється сто років від народження Олени Михайлівни Рудловчак (1919 – 2007), відомої дослідниці закарпатської культури ХІХ ст.

О.Рудловчак народилася в сім’ї мукачівських учителів Микит (з цього роду і художник В.Микита), закінчила Мукачівську гімназію. Від шостого класу почала співпрацювати з Кошицькою радіостудією, яку очолював її майбутній чоловік Андрій Рудловчак. Спершу вона читала художні тексти0 потім була автором літературно-художніх й історичних передач. У червні 1938 р. вступила на юрфак Празького університету. Восени 1939 р. в результаті окупації Чехії і закриття чеських вузів повернулася на Закарпаття, почала вчителювати у сільських школах. Та на початку 1940 р. була звільнена, тому нелегально перебралася до Братислави, де вийшла заміж за свого нареченого і таким чином легалізувалася у Словаччині. Продовжила позаштатно працювати радіодиктором і редактором. Восени 1945 р. продовжила навчання в Братиславському університеті, де одночасно була викладачем російської мови та асистентом професора Є.Перфецького, під керівництвом якого захистила дипломну про Данила Галицького.

Від лютого 1949 р. жила у Пряшеві, де разом з чоловіком працювали на радіостудії, де і жили у службовій квартирі. Також редагувала тижневик “Пряшівщина”, викладала на вчительських курсах та на акторських курсах при Українському національному театрі. Активно спрівпрацювала з Українською Національною Радою Пряшівщини, а після її реорганізації – з Культурним союзом українських трудящих. Стояла біля витоків Гуртка українських письменників (нині його продовжувачем є Українська секція Спілки словацьких письменників). Входила до редколегії ново заснованого журналу “Дукля”. 1954 – 1959 р. вчилася в аспірантурі при Словацькій академії наук, де писала дисертацію про О.Духновича, неодноразово їздячи на Закарпаття (до того її радянська строна не пускала навіть відвідати батьків). З 1960 р. працює у Пряшівському університеті. Після придушення “празької весни” 1968 р. вона ледве утрималася на роботі, проте перебувала під щільним наглядом. 1986 р. відправлена на пенсію.

Головною справою життя О.Рудловчак стала робота над 4-томником О.Духновича. перший том 1968 р. відкривався її 150-сторінковим нарисом про будителя – це і досі найповніша його біографія. Там же уміщено усю його поезію. У другому томі подано прозову белетристику, педагогічні та історичні твори. У третьому томі 1989 р. О.Рудловчак подала широкий нарис про публіцистику Духновича на фоні тогочасної журналістики, представила факсимільним способом його рідкісні “Місяцеслови” на 1850, 1853, 1854 і 1857 р., а також вперше оприлюднила його рукописну працю “О народах крайнянських”.

Тому й після виходу на пенсію О.Рудловчак продовжувала багато працювати над О.Духновичем. за співпраці з нею два збірники будителя було підготовано і видано в Ужгороді. Вона була співорганізаторм ювілейної конференції про О.Духновича 2003 р. в Ужгороді. Крім О.Духновича, ряд її розвідок присвячено О.Павловичу, Ю.Ставровському-Попрадову, П.Кузм’яку, Й.Рубію, К.Кустодієву, владиці Й.Гаганцю, В.Довговичу, М.Лучкаю, .І.Дулішковичу, О.Приходькові, Є.Науменку, І.Невицькій, М.Підгіряеці, Ф.Лазорику. Видала хрестоматію “Поети Закарпаття”, багато краєзнавчих публікацій. Та до останніх днів працювала над 4-м томом О.Духновича, який так і не встигла видати.    

По смерті О.Рудловчак її колега М.Мушинка звернувся до ужгородських видавців Івана і Наталі Ребрик по допомогу. За підтримки ректора УжНУ В.Смоланки їм вдалося перевезти з Пряшева архів і бібліотеку О.Рудловчак разом з меблями та іншими речами. На основі цього на філфаці відкрито її кімнату-музей.

Щойно де побачили світ сигнальні примірники багатостраждального четвертого тому – через 51 рік після першого і через тридцяти після попереднього, третього. Він оформлений так само, як і перші три, з такою самою суперобкладинкою. 600-сторінкове видання містить “Особисті роздуми” О.Духновича, які він нотував 1833 – р., щоденники 1858 – 1863 р., 144 листи до різних осіб і альбом, в якому товариші будителя залишали побажання для нього. Завдяки цьому томові постать видатного діяча розкривається багато в чому по новому, значно повніше і людяніше, ніж раніше. А 4 березня на філфаці університету відбудеться наукова конференція, присвячена ювілярці.

Сергій Федака.

Читайте на ГК:Найменше земель в результаті реформи децентралізації отримали ОТГ Закарпаття
Читайте на ГК:Закарпатські педагоги розповіли про здобутки нової української школи (ВІДЕО)
Читайте на ГК:На об’їзній Ужгорода авто не розминулося з мотоциклом (ФОТО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus