1. Новини Закарпаття
  2. >

Комп'ютер перекладатиме шумерську та інші давні мови

15.12.2018 23:52 Культура

Писемні пам'ятки найдавніших цивілізацій світу містять багато важливої інформації про життя людей тисячі років тому, але доступна вона лише невеликому числу вчених.

Почасти стерті, а почасти випалені щільні рисочки на старовинній глиняній табличці ледве помітні в м'якому світлі Британського музею. Ці крихітні значки - залишки найстарішої в світі системи письма: клинопису, повідомило ВВС.

Клинопис виник понад 5 тисяч років тому в Межиріччі, землях між Тигром і Євфратом, де лежить сучасний Ірак. Ним протягом трьох тисячоліть закарбовувала своє життя складна і захоплива цивілізація, що існувала на зорі людства.

Глиняні клинописні таблички оповідають історії кривавих міжусобних воєн між царським династіями, а також містять поради, як заспокоїти вередливу дитину.

Це - літописи підйому і падіння перших імперій світу: Аккадської, Ассирійської і Вавилонської. Археологи вже розкопали близько півмільйона клинописних табличок, і ще більше все ще поховані в землі.

Хоча клинопис розшифрували приблизно 150 років тому, дізнатися таємниці, приховані в цих стародавніх текстах, може лише невелика група вчених. Близько 90% клинописних текстів залишаються неперекладеними.

Ситуацію може змінити один сучасний помічник: машинний переклад.

"Більшість людей не усвідомлюють, як Месопотамія вплинула на нашу власну культуру", - зазначає Емілі Паже-Перрон, ассиріолог з Університету Торонто.

Цивілізація Межиріччя дала нам колесо, астрономію, 60-хвилинну годину, мапи, історію про потоп і ковчег, а також першу літературну пам'ятку - Епос про Гільгамеша.

Але його текст, записаний шумерською і аккадською мовами на 11 глиняних табличках можуть прочитати лише кілька вчених.

Паже-Перрон координує проект з автоматичного перекладу 69 тисяч адміністративних записів Месопотамії, датованих XXI століттям до нашої ери. Мета проекту - відкрити минуле новим дослідженням.

"Клинописні таблички містять безліч цінної інформації про різні аспекти життя месопотамської цивілізації, і нам були б дуже корисні консультації фахівців з різних галузей, як-от економіка чи політика, якби вони мали доступ до цих джерел", - пояснює Паже-Перрон.

Окрім глиняних табличок, у колекціях в усьому світі розкидані понад 50 тисяч гербових печаток доби Месопотамії.

Протягом тисячоліть месопотамці позначали вигравіюваними на каменю печатками двері, глечики, таблички та інші предмети. Лише близько 10% з них каталогізовані, не кажучи вже про переклад.

"Ми маємо більше джерел із Месопотамії, ніж з Греції, Риму та Стародавнього Єгипту разом", - каже Джейкоб Дал, ассиріолог з Оксфордського університету.

Проблема полягає в тому, що більшість людей не можуть їх прочитати.

На прикладі 4 тисяч адміністративних текстів з оцифрованої бази даних Паже-Перрон та її команда навчають машинного перекладача розпізнавати клинопис.

Тексти на цих табличках - це переважно торговельні угоди про постачання овець, очерету чи пива до храму чи окремому замовнику.

Тексти, видавлені на глиняних табличках спеціальною паличкою або загостреним очеретом, вже транслітеровані латиницею сучасними вченими. Наприклад, "гал" є транслітерацією шумерського слова "великий".

Адміністративні записи мають прості формулювання, приміром, "11 кіз для кухні 15-го дня". Для автоматичного перекладу це велика перевага.

Щойно алгоритм навчиться перекладати ці зразки на англійську мову, він автоматично перекладе решту транслітерованих табличок.

"Тексти, над якими ми працюємо, не дуже цікаві окремо, але представляють значний науковий інтерес разом", - каже Паже-Перрон. Дослідниця сподівається, що вже наступного року їхня англійська версія стане доступною в інтернеті.

Вони дають уявлення про повсякденне життя в стародавньому Міжріччі, його структуру влади, торговельні зв'язки та інші аспекти соціальної історії, як-от роль жінок-працівниць.

Доступні в інтернеті переклади дадуть змогу дослідникам з інших галузей вивчати різноманітні аспекти життя в античному світі.

"Ці люди так відрізняються від нас і жили так давно, але водночас вони мають такі самі проблеми, - пояснює Паже-Перрон. - Розуміння Месопотамії - це спосіб зрозуміти, що означає бути людиною".

Дослідниця сподівається, що машинний аналіз також зможе прояснити деякі особливості шумерської мови, які поки що залишаються для лінгвістів незрозумілими.

Ця мертва мова не пов'язана з жодною сучасною, єдині свідчення, які дійшли до нас, - це клинописні написи. Можливо, це єдина ланка, яка зв'язує нас із більш ранніми суспільствами, від яких не залишилося писемних пам'яток.

"Шумерська може бути останньою у великій групі мов, які існували тисячі і тисячі років тому", - каже Ірвінг Фінкел, куратор експозиції Британського музею, що містить 130 тисяч клинописних табличок.

"Писемність виникла дуже вчасно, щоб зберегти для нас шумерську... Нам пощастило, що з'явився своєрідний "мікрофон", який записав цю мову, адже вона могла канути в небуття, як і багато інших".

Фінкел є одним із провідних експертів світу з клинопису. Сидячи у своєму заставленому книжками кабінеті в Британському музеї, він пояснює, як поступово вдалося розшифрувати клинопис.

Це сталося завдяки тому, що напис на колоні царського палацу в Персеполі було зроблено трьома мовами. Так само як Розетський камінь допоміг дослідникам розібратися в єгипетських ієрогліфах.

"Це просто неймовірно виявляти свідчення людського розуму, яким багато тисячоліть, це ніби можливість поговорити з тими людьми телефоном", - зазначає Ірвінг Фінкел

Вікно в давнину

Мало хто з нас коли-небудь зможе потримати в руках табличку віком понад 5 тисяч років. Але сучасні візуальні технології дозволяють кожному, в кого є доступ до інтернету, насолодитися такою безцінною спадщиною людства, як найстаріша царська бібліотека.

Її побудував у Ніневії могутній ассирійський цар Ашшурбанапал, який був великим поціновувачем книжок.

Деякі таблички з його бібліотеки представлені в Британському музеї на виставці, присвяченій Ашшурбанапалу.

Попри те, що більшість з них почорніли від вогню, коли Ніневію розграбували в 612 році до н.е., тексти на них все ще можна прочитати.

Новітні технології полегшують роботу з такими найдавнішими і часто пошкодженими текстами.

Збільшене і деталізоване зображення дозволяє роздивитися позначки, які важко помітити неозброєним оком.

В рамках проекту "Цифрова бібліотека клинопису" ассиріолог Дал та його колеги оцифровують таблички і печатки, які зберігаються в колекціях в Тегерані, Парижі та Оксфорді.

Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionЗавдяки тому, що напис на славетному Розетському камені було зроблено трьома мовами, вченим вдалося розшифрувати єгипетські ієрогліфи

Величезна онлайн-база вже містить близько третини клинописних текстів світу, а також деякі поки що нерозшифровані письмові мови, як-от протоеламська мова, якою розмовляли на території давнього Ірану.

Без появи таких цифрових ресурсів, навчання машинних перекладачів було б неможливим.

Оцифрування також допомагає дослідникам встановити зв'язки між текстами, які опинилися в колекціях в різних кутах світу.

Разом із дослідниками із Саутгемптонського університету та Університету Париж-Нантер Дал оцифрував 3D-зображення приблизно 2 тисяч кам'яних печаток із Месопотамії.

За допомогою комп'ютерних алгоритмів, вчені змогли співвіднести глиняні таблички з кам'яними печатками, якими на них було зроблено позначки.

Одна з табличок зберігається наразі в Італії, інша - в Сполучених Штатах, але на обох - відтиск однієї печатки.

Встановити такі відповідності раніше було надзвичайно складно, адже багато табличок зберігається на відстані тисяч кілометрів.

Дал припускає, що оцифрування всіх печаток займе приблизно п'яти років, що напевно дасть змогу виявити інші закономірності.

Приміром, наразі вже відомо, що жінки надавали перевагу певному виду каменю.

Штучний інтелект зможе виявити багато важливої інформації, яку приховують в собі різноманітні колекції.

"Ассиріологія повинна посідати головне місце в науці, оскільки вона охоплює половину історії людства і вивчає спадщину, що перебуває під загрозою зникнення", - пояснює вчений.

Розшифрування шрифтів

Цифрова обробка зображень змінює підходи й до вивчення раніше нерозшифрованих текстів.

Але в цій галузі люди все ще перевершують штучний інтелект. Це зазвичай робота з невеликим за обсягом текстами, які потребують надзвичайної гнучкості інтелекту, а також глибокого розуміння культури і побуту старовинної цивілізації.

Наприклад, ранні клинописні тексти розташовані не лінійно. Протоеламські написи є тривимірними: поверхневий відтиск напису відрізняється від глибшого.

Однак комп'ютерні програми дозволяють отримати детальні знімки, які можна збільшувати, пересилати і порівнювати.

"Найважливішою проблемою є, перш за все, отримати якісні зображення, - каже Дал, який працює над розшифруванням таємничого письма. - Цього сильно бракувало протягом перших 100 років дослідження протоеламської".

І це стосується не лише ассиріології. Старший науковий співробітник Кембріджського університету Філіппа Стіл вивчає ранні системи письма стародавнього Криту та Греції.

До них відносяться лінійне письмо А і досі нерозшифроване лінійне письмо B, якими користувалися для запису архаїчної форми давньогрецької мови.

Завдяки новітнім технологіям в оброці і аналізі зображень Стіл виявила нові деталі.

"Вони, зокрема, дозволяють побачити, як саме створювався текст, що було майже неможливо побачити неозброєним оком", - пояснює фахівець.

"На табличках з лінійним письмом В, приміром, вдалося виявити сліди виправлення напису, коли автор тексту стирав попередній варіант і наносив нові позначки зверху".

Можливо, одного дня ми зможемо прочитати всі найперші письмові тексти в перекладі, зазначає ассиріолог Паже-Перрон.

Хоча багато загадок Месопотамії, швидше за все, переживуть нас, насамперед тому, що чимало фрагментів клинописних написів ще тільки належить розкопати.

Царі стародавньої Месопотамії замислювалися про минуле і майбутнє.

Вони зберігали клинописні тексти попередніх епох і написи зі своїми іменами та звершеннями, обіцяючи винагороду пізнішим правителям, які шануватимуть їх.

У деякому сенсі їхнє бажання здійснилося. Їхні перемоги в битвах і завоювання давно забуті.

Але їхній найвидатніший винахід, писемність, протягом тисячоліть сприяв поширенню ідей і розвитку технологій, зокрема і машин, які сьогодні вчаться розшифровувати минуле.

Читайте на ГК:В Європі більше немає великого лідера, - Le Figaro
Читайте на ГК:Жителька Швеції імплантувала під шкіру 30 чипів (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Блискавка вбила дитину, яка грала в телефоні
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus