1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Ромська музика – візитівка Закарпаття

20.11.2018 14:16 Культура Ексклюзив Голос Карпат

В Ужгороді представили щойно видану книжку Віллі і Едуарда Папів “Музичний фольклор ромів Закарпаття”.

Титульним авторам допомагали у збиранні і впорядкування матеріалу також Аладар Пап (дядько В.Папа, старійшина цієї династії), Петро Габрин, Євгенія Навроцька, Володимир Гончаров, Віктор Човка, Ігнат Тирпак, Янош Йонаш, Євген Лацко, Владар Адам, Ріта Будьо, Еміл Пап, Наці Пап, доньки Д.Легоцького – Амалія і Жужа.

У книжці послідовно характеризується пісенний фольклор закарпатських ромів. Найдавніші документальні згадки про місцевих ромських музикантів, що грали при дворах угорської аристократії дійшли ще з XVIII ст. Здобувати музичну освіту вони почали з 1950-х р. у наступні десятиліття закрпсткьі роми вже грали у професійних колективах Ужгорода, Києва, Москви, Ташкента, Баку, Астрахані, Мінська, Ленінграда.

Розказано про типові для наших ромів музичні інструменти: скрипку-пріму, скрипку-браччо, контрабас, гітару, цимбали, акордеон, кларнет, саксофон. Підкреслено специфіку мелосу саме закарпатських ромів, який суттєво різниться від мелодій ромів молдавських, одеських чи російських.

Музичну історію ув’язано з біографією школи №14 в Ужгороді. Заснована 1923-1924 р., спершу на вул. Берчені, а 1926 р. її перенесли безпосередньо в околиці табору під лісом. Заняття у новозбудованому приміщенні, що снує досі, почалися 22 грудня 1926 р. специфікою закладу було те, що стрижнем виховного процесу стала музична освіта. Для цього школа отримала комплект з 15 скрипок. Унікальні архівні фотографії відтворюють ті реалії вже майже столітньої давності. Не дивно, що з 28 перших випускників 9 продовжили навчання у місцевій горожанці, а Євген Адам поступив до Празького військового музичного училища. Подібна традиція підтримувалась і у наступних випусках. Навчання припинилося тільки 1943 р. через геноцид щодо ромів. Відновилося воно 20 серпня 1946 р., тут навчалося більшість сучасних ромських музикантів. У 2014 – 2015 р. тут було 110 учнів. 

Окремо охарактеризовано весільні традиції місцевих ромів, травневі серенади, похоронна музика. Цілою сторінкою ромського мистецтва стала ресторанна музика радянської доби. В усіх цих закладах звучала жива музика, причому 70% музикантів були роми. Як згадував про цю музику Д.Кремінь:

Я тоді танцював із тобою

в ресторані під липами “Київ”,

а потому була “Верховина”,

у фіналі – богемна “Скала”.

Дано портрети найвидатніших музикантів. Це, зокрема, легендарний Дюла Легоцький (1924 – 1975), що отримав аристократичне прізвище від свого вітчима-скрипаля, але багатьом відомий як “малий Фрайтер”. Народившись у Берегові, він  з 12 років грав у Будапешті, у 1960-х перебрався до Ужгорода, де керував кількома колективами. В останню путь його проводжав оркестр з цілої сотні музикантів. Дюла Галамбоші.(1911 – 1980) закінчив словацьку музичну академію, був керівником ансамблю “Угорські мелодії”. Мовиться і про цілі династії Папів, Адамів і Горватів.

Також подано нариси аж про сім ромських ансамблів: “Угорські мелодії”, “Ромен”, “Ромале”, “Сонячна Радванка”, “Романі Яг”, “Ром сом” і “Лаутарі”.

Окремо окреслено історію ромського джазу на Закарпатті. Переломною віхою в історії цього напрямку стало створення 1995 р. “пап-джаз-квартету” і започаткування 1997 р. “Пап-джаз-фесту”, з 2002 р. його хедлайнерами виступають запрошені американські джазменами, черговий фестиваль відбудеться цього року.

Унікальною частиною книжки є 32 пісні – уперше подано їхні ноти і слова. Для багатьох пісень нотацію фактично здійснено уперше з живого виконання.

Фотоальбом наприкінці видання налічує півсотні чорно-білих і кольорових знімків – переважно з фотоальбомів сучасних виконавців, а також репродукції концертних і фестивальних афіш. Ще більше світлин в основній частині книги: портрети сотень виконавців, вуличні процесії, весільні і ресторанні ансамблі, професійні колективи, співаки, інструментальники, танцюристи.

Книжка зробить ромську музику більш знаною і зрозумілою для закарпатського слухача, який і так давно любить ці мелодії, проте тепер значно глибше знатиме їхню історію, укоріненість у нашу землю.

Сергій Федака. 

Нагадаємо, древній замок є головною туристичною "родзинкою" Ужгорода.

Читайте на ГК:Закарпатці розповіли, чи можуть сплачувати рахунки за газ по новим тарифам (ВІДЕО)
Читайте на ГК:На Ужгородщині горіла школа: уроків не буде кілька днів (ВІДЕО)
Читайте на ГК:В Ужгороді встановили монумент «Свіча пам’яті»
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus