Нова прем’єра Хустського театру: "Червона Шапочка у Карпатах”

У Закарпатському обласному театрі драми і комедії (Хуст) відбулася прем’єра вистави С.Архипчука «Червона Шапочка у Карпатах” за п’єсою Л.Полтави і В.Бескоровайного.

Виставу зіграли у будинку культури приміського села Велятино, оскільки у Хустському будинку культури, де базується театр, зараз триває грунтовний ремонт, що має закінчитися до кінця календарного року.

Українські драматурги досить далеко відійшли від сюжету Шарля Перро. До того ж і режиссер додав чимало свого. У результаті вийшов феєричний коктейль-мікс зорових і звукових образів – наче опиняєшся на вершині гори, з якої видно і чутно на десятки кілометрів, тебе огортає пахощами альпійських лугів, а з сусіднього верху лунає трембіта.

Що характерно для хустського колективу – вони притримуються принципу, що економіка має бути економною, а театр – навпаки (директор і художній керівник Василь Снісар). То ж друга їхня вистава вийшла ще складнішою у сценічному відношенні, ніж навіть дебютна «Наталка-Полтавка”. Хорові і сольні номери супроводжує цілий оркестр (керівник Олександр Локотош, аранжувальник Віктор Чаусов; хормейстер Марія Волошин), причому до рідної музики даної вистави додано ще цілий ряд сучасних естрадних мотивів. Це супроводжується неймовірними світловими ефектами, коли на сцену вихлюпується усе, що тільки можна витиснути з прожекторів у різноманітних їхніх комбінаціях. Сценографія Наталії Клисенко – це справжній конструктор «Лего”. Завдяки їй на сцені – гори, річки, ліси, і все це постійно трансформується одне в інше. Що ж до вбрання артистів, почуваєшся наче на показі мод (художник по костюмах – Лариса Гончарова, костюмер – Оксана Дорошенко). Вистава явно проектована для сімейного перегляду, бо багато чого закладеного у ній розраховано на сприйняття дорослих – батьків, а то й дідусів з бабусями (чимало політичних алюзій і на злобу дня, і з радянської минувшини).

Червона Шапочка вся зіткана із суперечностей – якась недитяча мудрість поєднується з чарівливою наївністю. Як і годиться, це найсвітліший образ на сцені, який мов курсор постійно переміщується по цілому дзеркалу, щоразу активізуючи все нові і нові ділянки глядацької уваги.

Бабуся в якомусь екстравагантному мундирі з галунами нагадує героїню рекламних роликів, яка на ти з найсучаснішою електронікою. Недарма онучка так горнеться до цієї просунутої дами.    

Образ Білочки особливо втішив татусів, що привели своїх дітей на виставу. Це щось таке грайливе, позитивно заряджене, хоч до серця прикладай – стрибає, верещить і ледве не вимагає доливу пива після відстою піни.

Пес Бровко – добряк, надійний і безвідмовний, як молоток. Такий собі ідеал друга, захисника і розрадника. Хай зірок з неба не хапає, зате коли він потрібний – тут як тут.

Натомість Вовк з написом «Вова” на грудях – такий собі король дитячого майданчику, рекетир з пісочниці. Ніби і не надто страшний блазень, проте пальця до рота не клади.  

Мавка вносить романтичну нотку у весь цей карнавал. Її психоделічний спів просто заворожує, розбиває свідомість на друзки, а потім знову складає докупи.

Мавку супроводжують нявки з неймовірними блимаючими конструкціями на головах. Вистава містить десятки проходів різних персонажів через усю сцену – з одного боку, перепочиваєш після різних трюків, а з іншого – це як мерехтіння калейдоскопу: щомиті нова картинка.

Фея Карпатських Ночей – втілення посмішки, бісики в очах. Як казав Кант, зоряне небо над головою і моральний закон у душі. З такою ніччю і сонця не треба.     

Ціла группа живих дерев – немов з кельтської міфології. Так і чекаєш, що зараз вони почнуть мітинг протии вирубки лісів, розпалювання вогнищ і взагалі – «Хлопці, бережіть ліси, вони ще ся нам знадоблять!” (Л.Полтава був відомим оунівським публіцистом).

Фінальну крапку ставить Гуцул-Мисливець – правильний хлопець, яких так багато у казках і так мало у житті. Хоча одягнутий він підкреслено по-сучасному, то ж є надія, що зійде зі сцени у реальність.

Спектакль приречений на глядацьку увагу. Коллектив зміг створити справжню атмосферу свята і дитячої гри (при тому, що в режиссера це перша постановка для дітей), після певної шліфовки-обкатки цю роботу не соромно показати навіть на найбільш престижних театральних фестивалях.

Нагадаємо, що в Закарпатті, з нагоди Дня захисника України, пройде масштабна концертна програма.