Редакції Голосу Карпат надійшов авторський лист від читача з описаною ситуацією в суспільстві напередодні виборів.
Чого ж нам чекати від тебе, брате?
Кайдани на руки? Чи більшої плати?
І що нам придумаєш у новому дні?
В країні, де світла немає в кінці?
Згадаєш про молодь, що вічно тікає?
В країни Європи, щоб бути подалі…
Чи може згадаєш про дідусів?
Що наше майбутнє тримали в руці…
Віддячиш можливо й дорослим батькам,
За гроші яких приїдеш з Багам,
І може, відйойкнеться десь всередині,
О те, що є в кожній свідомій людині.
І може підніметься пенсія в рази,
Забуде народ, про болі й образи,
Про кров, на майдані, святу і невинну,
Про кожну тобою розбиту родину.
І знов заживуть по новому брати,
Й не стане тривоги в майбутні роки,
Не будуть тікати сім’ями в рабство,
Як зміниться зверху занедбане панство.
Колись, ми по-справжньому ще заживем,
Як буде побільше над нами «людей»
А поки ще, вчить нас наш брат існувати,
Ми будемо щастя десь інде шукати.
Автор: Анатолій Молнар
Нагадаємо, закарпатський письменник написав жартівливий вірш про збирання картоплі.
Читайте на ГК:Італія посилює співпрацю з Закарпаттям: у регіоні планують збудувати інтермодальний терміналЧитайте на ГК:Водії забули про цензуру: ситуація на автошляхах Закарпаття змушує "грішити" думкою і словом (ФОТО)
Читайте на ГК:Непідкупні службовці, незамінні помічники, надійні напарники та вірні друзі: рідкісні кадри роботи чотирилапих закарпатських "митників" (ФОТО)