В мережі розповіли історію та особливості шаянських мінеральних вод

Історія шаянських вод пов’язана з віковою історією Марамороша та його столиці м. Хуст.

Найширше історія мінеральних вод Марамороша відображена в монографії Sziladyi І. (1876), повідомив Перший. Хоча цілющі джерела Марамороша були відомі з прадавніх часів, згадки про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт. Вишково, колишньому «коронному місті», що знаходиться на відстані 20 км від м. Хуст, з’являються починаючи з 1753 року у працях ВеІ М., Platini, dr. Lenhossek M., Muller B. та Tognio L. Це джерела під назвами «Nyulas», «Kovacs»,«Visk-vagegyi furdo», «Joros forras».

Відомо, що тут в 1818 році на базі цих вуглекислих гідрокарбонатних залізистих мінеральних вод була заснована одна з найстаріших і відомих купалень Марамороської жупи «Замкова Купіль» у підніжжя Замкової гори (г. Варгедь, 991м).

L. Tognio у 1863 році у джерелі «Nyulas» знайшов дуже великий вміст вуглекислоти та заліза на рівні джерел Кобилецької Поляни. А в джерелі «Kovacs», вода якого давала коричневий залізистий осад — багато заліза та кремнію. «Вода цих джерел по лікувальному впливу могла змагатись із залізистими водами знаменитого курорту Пірмонт.

Вода джерел була чиста та приємна, закрита в пляшки з корками довго зберігала свіжість та специфічний смак залізистих вод» (Sziladyi I.,1876). Тут було рекомендоване лікування при малокрів’ї, жіночих хворобах та при катарах шлунка. В 1887 році «Замкову Купіль» описав Boleman I.

Щодо джерел у місцевості Шаян на південно-західній околиці Вишкова, то в 1876 році вони згадуються в переліку мінеральних джерел як “Sajani kulso forras“ та »Sajani belso forras»(Шаянське зовнішнє та внутрішнє джерело). На період 1935 тут існує водолікарня з 4 ванними кімнатами та 19 покоями для гостей, де використовуються вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні залізисті шаянські джерела.

На південь від Вишкова описані також джерела «Elso hatuslo borkut“ та “Szaszborkut».

Як пише Sziladyi I. (1876), «Деякі із джерел живописної Шаянської долини (зовнішнє Шаянське джерело) та Вишк-Варгедьське (головне джерело) прекрасні для змішування з вином, мають у своєму складі високий вміст гідрокарбонатів, кремній, залізо. Тому вони були популярні і як винні води, на зразок подібних вуглекислих гідрокарбонатніих вод Бережськоїжупи (Свалявська, Лужанська та ін), що широко розвозились у бочках, бутлях, обплетених лозою».

На базі Шаянського родовища вуглекислих мінеральних вод в живописній місцевості Шаян, розташованій в Солотвинській западині Закарпатського прогину, оточеній невисокими горами з округлими вершинами — Великий (477 м), Середній (325 м) і Малий Шаян на курорті Шаян у 1952 році було відкрито санаторій «Шаян» на 150 місць.

В умовах курорту для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, промивань кишечника та іншого порожнинного введення використовуються гідрокарбонатні натрієві води свердловин №  4, №  242 біля підніжжя г. В. Шаян. Хлоридно-гідрокарбонатна мінеральна вода св.№  2 біля підніжжя г. М. Шаян, що однією із перших була рекомендована для лікування урологічних захворювань ще у 50-ті роки XX сторіччя, в тому числі корифеєм медицини Закарпаття професором А. Фединцем, в умовах курорту Шаян використовується тільки для питного лікування, а з 1999 року почала розливатись у пляшки.

Розлив мінеральної води «Шаянська» зі св. №  242 розпочався ще в 1964 році. На сьогодні вона розливається кількома потужними фірмами на сучасних лініях розливу.

Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД.

Хімічний склад мінеральної води Шаянська

Вуглекисла холодна маломінералізована кремниста гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода під назвою «Шаянська» розливається зі свердловини №  242 Шаянського родовища з глибини 250 м. Шаянське родовище вуглекислих мінеральних вод належить до гідрокарбонатних вод вулканічних порід. Основні запаси вуглекислих вод пов’язані з зонами тектонічних порушень в масивах гранодіорит-порфирів та діоритових порфиринів. Вони виходять на поверхню через прориви паннонської товщі пісковиково-глинистих відкладень, розташованих в південно-східній частині Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди.

За загальним вмістом гідрокарбонатів «Шаянська» наближається до мінеральної води «Боржомі“ св. №  4  (Грузія) та “Віші-Селестон» (Франція), однак належить до Диліжанського типу мінеральних вод відомого курорту Диліжан у Вірменії через наявність у її складі також метакремнієвої кислоти. Метакремнієва кислота присутня в мінеральній воді крім молекулярної й іонної, в колоїдній формі, яка відіграє особливу роль у лікувальних властивостях мінеральних вод. У склад води входять також біологічно активні концентрації кальцію (1/4 добової потреби), магнію, заліза, літію та ін. Найближчі її аналоги — мінеральні води «Диліжан» (Вірменія), «Князь Мілош» (Сербія), «Анка», «Домбрувка», «Мешко» (Польща), води курортів Біле-Тушнад (Румунія), Евіан-ле-Бен (Франція) та ін.

Читайте також про церкви в радянському Закарпатті у звітах ЦРУ: переслідування священиків та клуби в храмах.