1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Добрянський і автономія русинів: в Ужгороді відбувся науковий диспут до 200-річчя видатного краянина / ФОТО

15.12.2017 21:14 0 Культура Автор: Голос Карпат

 

В Ужгороді відбувся науково-просвітницький диспут “Адольф Добрянський - закарпатський Прометей ХІХ століття”, до 200-ліття від дня народження видатного діяча та вченого.

Серед присутніх на заході були науковці краю, зокрема, Маріан Токар, голова Агенції досліджень “Карпатія” та Володимир Фенич, координатор НДЦ історично-релігійних студій “Логос”, редактор журналу “Отцюзнина” Юрій Шипович, вчителі а також студенти та громадськість. 

Відкриваючи диспут, М.Токар зазначив, що постать Добрянського, показує приклад об’єднання зусиль з приводу єднання закарпатців у різних напрямках - культурному, політичному та науковому.

Далі у виступі Юрія Шиповича йшлось про життя та діяльність Адольфа Добрянського в Закарпатті:

В Ужгороді Добрянський домігся ведення навчання рідною русинською мовою в гімназії та школах. В краї за його сприяння було відкрито “Общество святого Василія великого", - підкреслив Шипович.

Дмитро Поп розповів про специфіку політичного і культурологічного мислення А. Добрянського як політичного лідера русинів ХІХ століття:

Він був звинувачений у панславістичній агітації й при цьому його називали москальським вождем, за що його було позбавлено депутатського мандату. І разом з цим, русинів у особі Добрянського визнали на державному рівні в цілій Австрійській імперії, - зазначив Дмитро Поп.

Добрянський виступав за автономістські русинські ідеї, але ніколи вони не були сепаратистськими, - підкреслив Поп. - При цьому він домагався призрачення місцевих чиновників з числа тутешніх русинів, сприяв впровадженню навчання русинською мовою.

Як відзначив Володимир Фенич, Добрянський виступав за федералізацію Австрії, і одночасно з цим вважаючи, що Угорська Русь, Галичина й Буковина мають бути окремими складовими імперії.

За це все його влада й недолюблювала, - сказав історик. - Хоча Добрянський підтримував угорську революцію 1848 року та чекав від неї суттєвих змін.

Відповідаючи на питання про число русинів та їхнє віросповідання на ті часи, В.Фенич відзначив, що 35 тисяч осіб, котрі жили в 13 комітатах були русинами, й вони були прихожанами греко-католицької церкви. Щоправда пізніше, наголосив історик, в Словаччині відбулась їхня асиміляція природнім шляхом, а вже в епоху Чехословаччини сталася й політична.

Підбиваючи підсумки, учасники заходу констатували, що у краї зараз мало виховних заходів проводиться саме з метою просвітництва населення. Відзначили й слабу поінформованість людей про видатних постатей Закарпаття. Як зазначив Маріан Токар, окрім кількох сайтів та журналу “Отцюзнина” в області майже відсутні засоби інформування мешканців краю про історію. Натомість в сусідній Словаччині проводяться чимало культурно-просвітницьких заходів саме з такою метою, запевнив Юрій Шипович.

Нагадаємо, раніше професор Сергій Федака писав про те, що Адольф Добрянський - автор проекту створення Руського воєводства на території Закарпаття.

Відзначимо також, що русинська нацменшина визнана третьою по чисельності в Словаччині.

Читайте на ГК:В Ужгороді малолітній ром "обчистив" касу магазину, - соцмережі / ВІДЕО
Читайте на ГК:Ремонт ужгородських доріг: прокуратура зайнялась чиновниками міськради Ужгорода
Читайте на ГК:В Ужгороді виявили схрон з протитанковими гранатометами: опубліковано фото / ФОТО
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus