В Ужгороді презентували унікальне видання про церковний живопис краю

В Ужгороді відбулась презентація видання Михайла Приймича „Церковний живопис Закарпаття”.

Як зазначив видавець Віктор Браславець, це книга-альбом, збірник історичних досліджень мистецьких процесів сакрального характеру в краї 18-20 ст. Вона містить історико-мистецькі нариси, які автор збирав протягом всього життя. Як розповів видавець, спочатку книга мала більш академічний вигляд, але пізніше її стиль змінили на більш популярний.

«Ми хотіли, щоб книга була доступна і для людей, які мають не настільки глибокі знання у мистецтві, щоб всі мали змогу насолодитись її змістом», - зазначив Браславець.

Книга складається з двох частин: мистецтвознавчої, яка містить збір та аналіз історичного матеріалу, та ілюстраційної – взірців ікон, які були описані у першій частині.

У книзі є перелік усіх митців, які працювали на території області, імена яких були зазначені на виробах або у записах. Мова іде про 96 авторів, укладених в алфавітному порядку.

На обкладинці розмістили випадково знайдену ікону, яку виявили на звороті дошки, яку використовували як сходинку. Завершується книга печаткою єпископа Андрія Бачинського.

Як зазначив автор видання, мистецтвознавець Михайло Приймич, церква відіграла важливу роль у становленні класичного мистецтва на Закарпатті.

«Основним замовником мистецтва на Закарпатті виступала церква. Завдяки їй ми маємо перших академічних художників, які згодом стали відомими на весь світ. Саме церква давала змогу сільським художникам навчатись академічному рисунку», - Михайло Приймич.

Ще одним прикладом впливу церкви на мистецтво Михайло Приймич називає портрети єпископів, які були першим проявом світського мистецтва на Закарпатті.

Як підкреслив автор, без вивчення церковного мистецтва, ми випускаємо цілий пласт закарпатської культури та життя краю.

Наклад книги – 400 примірників. Всі вони будуть передані у бібліотеки та мистецькі заклади. У вільному продажу книги не буде.

Нагадаємо, в Ужгороді презентують книгу Миколи Дем’яна «Митець з гуцульського Парижу».