1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Історія Закарпаття: в мережі розповіли про дзвоноливарню Ференца Еґрі у Малих Геївцях / ФОТО

09.10.2017 0 Культура

 

Село Малі Геївці на Ужгородщині і справді мале — налічує всього сім сотень мешканців.

Саме тут у 1864 році народився відомий дзвоноливар, власник фабрики з виготовлення дзвонів та угорський політик Ференц Еґрі (угор. Ferenc Egry), повідомило t-heritage.com.ua.

Ференц походив з династії дзвоноливарів і ремесло перейняв у свого батька, який працював у дзвонарному цеху в Малих Геївцях. Згаданий ливарний цех засновано ще 1793 року Іштваном Ласло (угор. László István) — землевласником з комітату Унґ.

Пік виробництва та розквіту підприємства припав на початок XX століття та міжвоєнну добу. Оскільки під час Першої світової війни урядом Австро-Угорщини на військові потреби у церковних громад було реквізовано величезну кількість дзвонів, згодом виник попит на продукцію дзвоноливарні Ференца Еґрі.

Продукція реалізовувалась не тільки на локальному рівні, але і на ринках усієї Східної Європи. Географія та об’єми виробництва вражають. Нині дзвони Ференца Еґрі можна зустріти в Угорщині, Словаччині, Польщі, Болгарії, а кілька екземплярів дістались навіть Індонезії та Австралії. Що вже казати про Закарпаття… Тільки для Мукачівської єпархії було відлито дзвони для 184 храмів — у Берегові, Давидкові, Малому Березному, Новоселиці, Солотвині, Концові, Ракошині, Драгові, Вишкові, Ізі, Невицькому, Нижніх Воротах, Білках, Лукові, Лузі, Ільниці, Ясінях, тощо.

Також було виготовлено дзвони для 54 реформатських храмів, зокрема в селах Неветленфолу (1909), Теково (1923), Федорово (1925), Фертешолмаш (1925), Велика Паладь (1926), Тисобикень (1927), Пийтерфолво (1928), Батьово (1910, 1933), Соловка (1913), Гать (1922), Гут (1922), Форнош (1922), Вари (1922), Мужієво (1923), Берегуйфалу (1923), Дийда (1923), Серне (1924), Бене (1924), Яноші (1924), Вербовець (1926, 1932), Гетен (1926), Велика Бийгань (1926), Галабор (1928), Боржава (1926), Рафайново (1924), Шаланки (1922), Оросієво (1925), Косонь(1912), Перехрестя (1927), Нове село (1926), Вилок (1924), Баркасово (1927), Четфалва (1922), Фанчиково (1923), Чорний Потік (1923).

Дзвони Ференца Еґрі з Малих Геївців багаторазово отримували медалі та нагороди на промислових виставках у Парижі, Відні, Москві, Будапешті тощо.

Найбільший дзвін Ференца Еґрі справно працює і донині — це велетень вагою 2152 кг та діаметром 159 см, розміщений на дзвіниці реформатської церкви у Дебрецені на площі Арпада. Дебреценський дзвін відлитий в Малих Геївцях у 1912 році. Його вартість складала 3400 австро-угорських крон. За цю суму в ті часи можна було придбати 1 кг золота, що в перерахунку на сучасні гроші — близько 40 тисяч доларів США.

На території Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді, поблизу Шелестівської дерев’яної церкви, можна побачити два великі дзвони, відлиті у 1925 році на підприємстві Ференца Еґрі для реформатської громади села Дерцен.

З 1882 року Ференц Еґрі розпочав політичну діяльність. У 1920 році його обрано головою осередку Партії селян (Kisgazdapárt) в Ужгороді та Ужанській жупі. Згодом партія трансформувалася в Угорську національну партію (Magyar Nemzeti Párt), а Ференц Еґрі став заступником голови.

У 1924–1935 роках підприємець був сенатором чехословацького парламенту, двічі поспіль отримавши мандат на виборах. Як політик Ференц Еґрі боровся за відновлення кордонів комітату Унґ, зокрема, щоб Капушанський район приєднали до Підкарпатської Русі.

Ференц Еґрі помер у 1945 році у місті Шопрон після евакуації з рідного села перед наступаючою Червоною Армією.

Дзвоноливарне підприємство в Малих Геївцях припинило існування у 1949 році. У 1992 році під греко-католицький храм пристосовано вцілілу будівлю колишньої ливарні, а перед нею постала дзвіниця з відлитим у 1939 році дзвоном Ференца Еґрі. У 2015 році поруч із ливарнею побудували новий храм, відтак давня споруда перестала виконувати ці функції.

Нині головна вулиця в Малих Геївців носить ім’я Ференца Еґрі, а перед будівлею дзвоноливарні мешканцями встановлено погруддя видатному земляку.

Нагадаємо, в мережі з'являються жарти про "тихе полювання".

Читайте на ГК:В Ужгороді горіла квартира, рятувальники розшукували власника
Читайте на ГК:Нову туристичну родзинку Ужгорода вже зламали / ФОТО
Читайте на ГК:На об'їзній Ужгорода водії пошкоджують автомобілі через ями, - соцмережі / ФОТОФАКТ
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus