1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Україна
  4. >

Традиції Карпат: у зачіску нареченої донині вплітають понад 50 прикрас

07.10.2017 Культура

Важить весільний головний убір “кнєгині” (так тут називають наречених) 3 - 5 кілограмів, разом із прикрасами він щільно прилягає до голови і носити його навіть боляче.

Але карпатські дівчата, які виходять заміж, на це не зважають, бо чого не зробиш, аби у найважливіший день виглядати справжньою княгинею на власному святі, повідомила газета "Експрес".

...Зачіску молодій починають робити у суботу рано-вранці перед шлюбом. Для цього потрібно в середньому дві-три години.

“Усе розпочинається з молитви, батьки благословляють зачісування, і вже тоді починається заплітання нареченої,-- розповіла Ірина Кіращук, мешканка Криворівні, яка збирає молодих до шлюбу.-- При цьому часто позаду нареченої стоять жінки та приспівують жалібні співанки про прощання з дівоцтвом”.

Заплітати молоду до шлюбу могла лише жінка, яка має авторитет у селі, сама добре живе в родині, не свариться з чоловіком, добра та вправна  господиня, побожна, чесна, в якої діти здорові та розумні. А вдовиць, розлучених, жінок із поганою репутацією, та тих, у яких часто помирали діти, навіть близько не підпускали до наречених, бо вважалося, що вони через розчісування волосся можуть передати погану енергетику свого життя.

За словами Ірини Кіращук, краще, якщо в нареченої довге волосся, бо треба обов'язково заплести дві коси, як символ того, що молоді завжди будуть у парі. У кого волосся недовге, то його “подовжують” за допомогою “запліток”, спеціальних темно-червоних ниток, які приставляють до розділених пасом. Десь за 4 - 5 сантиметрів від центру голови у коси починають вплітати чорні грубі шнурки завдовжки 15 сантиметрів, на які нанизані блискучі гудзики, їх називають “кістками”. Далі влітають такі самі шнурки з дрібними мушлями.

Зверху коси ще переплітають світло червоними вовняними нитками-“поплітками” та укладають ззаду голови підковою.

“Коли коси укладені, молодій на чоло приставляють та зав'язують за головою спеціальний убір “чільце”, -- розповідає далі Ірина.-- Зроблений він у формі півкола з м'якого металу та прикрашений камінцями, бісером і лелітками. Чільце заввишки до 10 сантиметрів, завширшки - до 40. Це наче своєрідна вуаль для молодої, аби на весіллі її ніхто не зурочив”.

Зверху над чільцем викладають 5 - 7 золотистих стрічок-“огальонів” із нашитими  різноманітними прикрасами у формі квіток. За косами, на потилиці, чіпляють... "хвіст". Це складені вдвоє вовняні різнобарвні нитки сантиметрів 50 завдовжки. Кольори ниток “хвоста” зазвичай такі ж, як барви вишивки того чи іншого села. Тому по “хвості” одразу можна було впізнати, звідки наречена. Над “огольонами” нареченій кладуть на голову ще й віночок.

“Це невеличкий круглий капелюшок, сантиметрів 10 у діаметрі, пошитий із червоного сукна, прикрашений барвінком, часником, старовинними монетами, лелітками та бісером, -- пояснює  пані Кіращук.-- Кожен елемент вінка має певне символічне значення. Є такий віночок і в нареченого, йому цей оберіг чіпляють до весільної шапки-баршівки. Шиють вінок, як правило, рідні або хрещені матері наречених. Усю роботу виконують на... хлібі. У шлюбну ніч батьки молодих скріпляють ці весільні віночки докупи як символ нерозривності нової родини”.

До речі, головний весільний убір нареченої дуже дорогий, приблизна ціна -- від 3000 гривень.

Сабіна РУЖИЦЬКА, газета "Експрес"

Нагадаємо, як повідомляв Голос Карпат раніше, у Мукачеві роми напали з палками на жінку з дитиною.

Читайте на ГК:Майже всі рекреаційні заклади в Карпатах працюють без очисних споруд
Читайте на ГК:Киянин, що переселився до Карпат, повстав проти односельчан, які забруднюють повітря / ВІДЕО
Читайте на ГК:Мальовниче гуцульське село в Карпатах показали з висоти / ВІДЕО
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus