Чеський рекет. Закарпатець написав вірш про дегустацію пива у Празі

Русинський поет із Королева на Виноградівщині Михайло Чухран написав жартівливого вірша.

Поет опублікував свого вірша на сторінці в мережі Фейсбук.

Чиський рекет (Наші в Празі)

Навряд, ци вы про йсе вже чули,

Типирь прийшов повісти час,

Про вто, як в Празі рекетнули

Мене – ни дай так Бог и Вас!

Сидів я чесно у господі,

Як європейський чоловік,

Ни хотів піва я тай годі,

Аж бы и задарь – я бы втік.

Ни знав я зовсім ( йсе ми – мінус)

Про піва запах або смак,

Ні про Козел, ні про Гамбрінус,

Точене, тмаве и лежак.

Ні Будвар як тече у краник...

(Кидь сорок виду вам ся даст,

Ни раджу з них “дисятку” Бранік,

А ліпше пийте Радегаст).

Туй раз зарвалися у двері

Бітанзька глийда забіяк-

Два русины : Цильо тай Фері,

А з нима Шоніко-словак.

Та як имилися до мене!

Я сам до них бы й ни поліз...

Чого, подобно джентельмену,

Лиш кавий п’ю и совдовіз.

Я їм толкую што на чехах

Сохташ такий є году з сто -

Продукцію пивного цеха

Ни пити нигда \, ні за што.

Як приклад, їм приводив Швейка

И другі славні имена...

-Ни щебечи , ги канарейка,

А што даме – то пий до дна!

- Моцкрат дєкую, камарады,

Но в сьому ділі я слабий

И вубец півови ни радый...

- Не кецай, хлапічку, а пий!

Єден имив мене за рукы,

Гыртанку другий истрощив,

Майгурші тритій діяв мукы -

Залляв пудряд дас вусім пив.

Хоть як просив я, ож ни треба,

Они ни слухали мене,

Самі тягли коруны з жеба,

Из пенеженкы (портмоне).

Коли див’ятоє ся лляло,

Полізли очи на чоло,

А Фері гойкат : - Мало , мало!

И вто, што кум, ни помогло.

Словак – и тот щи по словацькы

Кричав: - А дай сі щи єдно!

(А щи колись народ бов братський...)

Пуд окамжік я видів дно

Уже й дисятого...

О, Боже! Усі рекорды я побив!

Тадь я мукачовського, може,

И два бокалы бы не пив!

А “Старопраменом” пінистым

Замордовали ня домак;

Майгурше было, што садисты

Ни дали їдла й на пятак-

Хоть парек в роглику, хоть сало,

А хоть бы й плавлений сырок...

Тож без закускы всьо пропало

Я став ся ймняти до дівок:

Єднуй ищи ни было много,

Приблизно , году з 60,

Щи-м ни хапав її за ногы,

А вівся, як аристократ.

Но хміль пивний як розширився,

До главы дався май удну,

На камарадку-м искусився,

Стару – до смерти пару дну.

Казав юй : - Мам тя рад, кохана!

На танці кликав з-за стола,

Она бы йшла, но была п’яна,

На ногы стати ни могла.

Потому, тямлю, у сортирі

Річав мидвидьом у тайзі,

А троє мої рекетирі

Як око, были тверезі.

На двур ня чішник попровадив,

Я бов герой – на двох пушов,

До рана-м обітовню глядав

И ледвы-ледвы ї‘ найшов.

Хотя из ниї пуд мінутов

Я до господы знав прийти...

И ко вночи її удтрутив

Щи й так далеко уд пути?!

Убув мене проклятий рекет,

Три дны пак бов-им у біді:

Напарник муй сосискы пекат,

Я жив на хлібі та й воді.

Минаю днись господу боком,

Як кажут пепічкы :-Промінь!

Обы назад ня нинароком

Ни ймив пострижений лигінь.

Най рекетирі й вас ни здоят!

Уд них тікайте, ги збісні,

Бо ймут, та силов вас напоят...

Вы што - ни вірите міні?!

Обітовня - гуртожиток, мам тя рад - люблю тя, чішник - бармен, піво(pivo)-пиво, промінь - пробач, не кецай - не бреши.

Нагадаємо, Мукачево проведе фестиваль крафтового закарпатського пива.