На Закарпатті почалася реалізація соціально-культурного проекту “Закарпатські діалоги”.

Цього тижня почалася реалізація соціально-культурного проекту “Закарпатські діалоги”. Його ініціював один з найвідоміших українських письменників Андрій Курков за підтримки міністерства культури.

Вже відбулися «Бесарабські діалоги” у придунайських районах Одещини, третім охопленим краєм, найімовірніше стане Буковина. Задум акції – потрапити у найвіддаленіші глибинки України, куди рідко добираються інші культурні десанти, сприяти їх інтеграції у загальний контекст.

Учасниками закарпатського проекту були також дві львівські письменниці Галина Вдовиченко і Галина Крук, ужгородські автори Олександр Гаврош і Михайло Рошко.

У Берегові зустріч з громадськістю відбулася у будинку культури – колишній синагозі. Колись його фасад було максимально “радянізовано” – знято декор, розчленовано на 15 смуг (за кількістю республік СРСР) і прикрашено відповідною композицією з металу. Нині його символічно реставровано – закрито гігантським банером з зображенням фасаду, рідного цій споруді.

Розмова одразу виявилася дуже бурхливою. У залі були і переселенці з Донбасу (у місті їх зареєстровано 123, у районі ще 35), і учасники АТО (зокрема, військовий капелан), і родичі тих, хто зараз тримає оборону на Сході. Тому ішлося про численні психологічні проблеми: реабілітацію учасників бойових дій, їхнє вписування назад у мирне життя, співжиття закарпатців і переселенців.

Наступна бесіда відбулася у сільраді с.Бене. Сільский голова Степан Вінце ознайомив гостей з місцевою специфікою. Люди живуть майже виключно з городництва і заробітчанства. А все ж у селі дві бібліотеки – у приміщенні самої сільради і навпроти неї через дорогу. Беняни великі патріоти свого села, про що ми переконалися у безпосередньому спілкуванні з ними. Приїжджих приємно здивувало, що у районі видається журнал угорської літератури “Разом”, який вже багато років регулярно виходить що два місяці. Прозвучало побажання, щоб угорські автори Берегівщини стали більш відомим в Києві і цілій Україні. Навколо сільради – цілий сад дерев’яних скульптур. Зокрема, вирізьблені вожді семи угорських племен, які наприкінці IX ст. перейшли Карпати. За переказами, один з витязів Арпада мав ім’я Бене.

Звідти шлях проліг на Виноградівщину, де на початку району групу зустрів начальник районного відділу культури Василь Югас, який повідомив, що в районі діє 10 шкіл мистецтва (найбільше в області), 29 клубів, у кожному селі є бібліотека. Зокрема, Пийтерфолво є другим на Закарпатті (після Колочави) селом музеїв. Місцевий скансен демонструє хати бідняка, середняка і вчителя, також на його території діюча церква. Поруч – історико-краєзнавчий музей у колишньому графському маєтку. Ще більш вразила сільська картинна галерея, де виставлено близько 200 робіт відомих закарпатських митців.

Вихованці і викладачі місцевої школи мистецтв (обслуговує десять навколишніх сіл) дали понад годинний концерт. Школу вже дванадцять років очолює художник Габор Гомокі, який незабаром матиме виставку в Ужгороді. Діє три напрямки підготовки – музика, хореографія і образотворче мистецтво. Діти демонстрували сольний і хоровий спів, віртуозна гру на роялі, завершив імпрезу сімейний ансамбль “Кокош-бенд” запальним чардашем, який буквально зачарував публіку. Як відзначив А.Курков, він почувався наче у головній концертній залі Будапешта.

Виноградів виявився одним з найбільш впорядкованих міст області, зараз воно посилено чепуриться до католицького Великодня. Унікальним є музей-кімната композитора Бейли Бартока, створений музикознавцем Євою Григорою при підтримці місцевої влади. Є. Григора провела і змістовну екскурсію по місту і околицях. Голова районної адміністрації Михайло Русинюк повідомив, що на 7 травня готується екскурсія по району на місцевій вузькоколійці, а 8 травня – міське свято виноградаря.

Дискусія в районній бібліотеці тривала добрих дві години. Обговорювалися теми війни і літератури, культури і політики. Це викликало жвавий інтерес виноградівської інтелігенції. Цікаву думку кинув знаний закарпатський письменник М.Чухран – найвідоміший роман про Луганщину “Молода гвардія” О.Фадєєва попри всю його заідеологізованість містить безцінний матеріал про ментальність краснодонців, тому зараз прочитується заново під кутом сучасних подій.

В оновленому районному будинку культури (зараз має один з найкращих глядацьких залів в області) щоп’ятниці під орудою Святослава Гала відбуваються літературно-мистецькі вечори.

З ініціативи мукачівської поетеси Т.Рибар позапланова зустріч відбулася у бібліотеці Мукачева. Її учасниками були в основному члени місцевої літературної студії. Ішлося переважно про сучасну літературу, пошуки нею позитивного героя, про творчість учасників АТО, з яких нині формується нова письменницька когорта.

Серед іншого А.Курков оголосив для молодих закарпатських авторів (до 35 років) конкурс короткого оповідання (3-4 сторінки) “Гірські горизонти”. Подавати можна як на українській чи російській, так і на інших мовах, поширених в області (необхідний переклад забезпечать фахівці УжНУ). Матеріали приймаються до 10 квітня за електронною адресою quick.competition@ukr.net. Відтак буде підведено підсумки, найкращі учасники запрошені до Ужгорода на майстер-клас.

Наступні дві поїздки письменників Закарпаттям (на Тячівщину – Рахівщину, зокрема у румунські села, та у північно-західні верховинські райони) заплановано на квітень – травень.