Угорський фільм про трагічну долю євреїв із Закарпаття отримав "Оскар".

"Оскар" за найкращий фільм іноземною мовою здобула угорська стрічка "Син Саула". Статуетку вручили режисеру картини Ласло Немешу.

Стрічка отримала низку престижних фестивальних та професійних кінонагород, зокрема Гран-прі журі 68-го Канського кінофестивалю, у грудні – Премію національної ради кінокритиків США, а також "Золотий глобус",повідомляє Варош.

Дія фільму відбувається у жовтні 1944 року у концтаборі Аушвіц-Біркенау. Головний герой – Саул Ауслендер – входить до зондеркоманди, спеціальної групи євреїв-в'язнів, які змушені були допомагати нацистам знищувати людей у газових камерах.

Працюючи в одному з крематоріїв, Саул знаходить тіло хлопчика, якого вважає своїм сином. Коли в'язні намагаються здійняти бунт, Саул вирішує врятувати тіло хлопчика з вогню, знайти рабина, щоб пролунала поминальна молитва каддіш, аби влаштувати належний похорон...

Слід зазначити, що саме у 1944 році в Аушвіц-Біркенау потрапляє найбільша кількість угорських євреїв. При чому майже 100 тисяч людей із Закарпаття, де було влаштовано тодішньою владою 9 великих гетто.

Про це свідчать і збережені фотодокази – прибуття до концтабору у травні 1944 року так званого "транспорту" з євреями з міста Берегово (Берегсас) та інших закарпатських гетто. 35 років ці фотодокументи зберігала Лілі Якоб, родом з села Білки, що на Іршавщині.

До цифри в 110 тисяч в’язнів концтабору Аушвіц-Біркенау з України, згідно з даними Інституту національної пам’яті, зараховують 95 тисяч євреїв Закарпаття, які потрапили туди під час масової депортації у 1944 році.

Як розповідає сам режисер Ласло Немеш, для нього події у фільмі "Син Саула" – це особиста травма, адже члени його родини також були закатовані у Аушвіці.

"Мої родичі з боку моєї матері були вбиті, а моїй бабусі вдалося втекти з гетто. Вона втекла у східну частину Угорщини (Закарпаття – ред.), на даний час це Україна. Бабуся жила там у єврейській комуні до війни. Але вона була теж зруйнована. А з боку мого батька всі мали переховуватися. Це було або знищення, або депортація, або переховування. Ніхто не повернувся...", – розповідає режисер стрічки.