Дніпропетровськ: тепла зустріч у кам’яному місті.

Що подивитись у місті на Дніпрі.

Існує стереотип, що на сході України є лише шахти та металургійні заводи. Ми вирішили розвіяти цей міф і показати, що Дніпропетровщина – це не тільки груди заліза, а й скарбниця звичаїв та традицій, духовності та культури.

Першим пунктом у програмі кожного туриста, котрий приїжджає до цього міста, має стати візит до культурно-мистецького центру Дніпропетровщини – селища Петриківка. Це невеличке селище, де кожен мешканець пишається тим, що він народився саме тут. Петриківка відома тим, що саме тут зародився всесвітньо відомий петриківський розпис, котрий у 2013 році було було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Малювати тут вміє кожен: від малого до старого. Подейкують, що вміння майстерно виводити пальчиком калинки і цибульки діти вбирають з молоком матері. У садочках та школах дітей вчать азам техніки, в профтехучилищі ж можна здобути фах саме в цій галузі.

Пишається село і своїм Центром народного мистецтва «Петриківка», де створюються вироби з дерева з петриківським розписом на токарній, столярній та ручно-різьбленій основах з екологічно чистих, високоякісних матеріалів на базі древніх народних традицій регіону. Кожний майстер працює за власними задумами, має своє творче обличчя. Кожен виріб підписаний прізвищем автора.

На базі центру народного мистецтва "Петриківка" створено музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва. Тут є можливість поринути в історію та наочно прослідкувати як змінювався та розвивався петриківський розпис протягом століть. Привітні екскурсоводи детально покажуть та розкажуть про всі тонкощі малювання та традиційні елементи. Окрім власне розпису, в музеї представлені і вишивки та обрядові ляльки-мотанки.

Другим пунктом обов’язкової програми туриста на Дніпропетровщині має стати етно-хутір «Козацька січ». За кілометр до хутора туристів зустрічають козаки на конях, котрі і супроводжують гостей до брами, де господарі вітають хлібом-сіллю. За давнім козацьким звичаєм, увійти на подвір’я гості можуть тільки після того, як вип’ють чарку горілки з шаблі.

Екскурсія хутором розпочинається із міні-лекції про те хто такі козаки і як вони з’явились на цій території. Далі на гостей чекають видовищні показові виступи козаків на конях, бої на шаблях та володіння батогом. Після ігор та забав, власник садиби може розповісти про козацькі хати, їхнє начиння та знаряддя праці, а також про бойову зброю козаків.

Варто також відвідати єдиний у своєму роді, найбільший в світі єврейський культурно-діловий Центр «Менора». Знаходиться вона в самому центрі міста, на перетині основних транспортних потоків, що з'єднують правий і лівий береги річки Дніпро. Центр складається з семи веж, символічно представляють собою подобу Храмового семисвічника. На площі близько 50 000 кв. м розмістилися найрізноманітніші сервіси для жителів і гостей міста. Окрасою Центру є оглядовий майданчик, з якого видно все місто.

Ну і звичайно, як можна бути в Дніпропетровську і не прогулятись його бульварами, парками та набережними? Розпочати варто з саме з останніх. Набережна міста на Дніпрі є найдовшою в Європі – більше 30 кілометрів.

Саме з набережної пішохідним мостом можна потрапити на Монастирський острів, який ще кілька років тому називався Комсомольським. Він давно став улюбленим місцем відпочинку дніпропетровців і гостей міста. Легенда свідчить, що в XI столітті тут розташовувався монастир, який послужив укриттям від бурі княгині Ользі, яка прямувала в Константинополь. На острові височіє пам'ятний хрест візантійським ченцям, пам'ятник Тарасу Шевченку і невелика Миколаївська церква. На території острова розташовуються пляжі, зоопарк, акваріум і дитячі атракціони.

Дніпропетровськ – військове місто, тому і тематичних пам’ятників та експозицій вистачає. Найвідомішою є Діорама битви за Дніпро, котра є найбільшою в Україні: 60 метрів у довжину і 14 у висоту, загальна площа цільнотканого полотна – 840 квадратних метрів, радіус огляду – 230 градусів.

Ще одна цікавинка міста – «Кам’яні баби». «Кам'яними бабами» називають колекцію одних з прадавніх кам'яних статуй, зібрану Дніпропетровським історичним музеєм. Налічують більше вісімдесяти статуй і ця цифра на сьогодні перевищує кількість експонатів інших колекцій на території України.

Окрім того, варто просто прогулятись містом, роздивляючись кожен будинок та кожен пам’ятник, яких у Дніпропетровську чимало.

Дніпропетровськ є найбільшим промисловим, транспортним і економічним центром країни. Найбільш розвиненими є чорна металургія, машинобудування і металообробка. Тут знаходиться український центр ракетобудування, Придніпровська теплова електростанція, не відстає і харчова галузь. Проте найбільшу гордість у місцевих жителів викликає «Інтерпайп сталь». Це перший завод, який був збудований «з нуля» за роки незалежності України і є найбільшим електросталеплавильним комплексом з виробництва круглої сталевої заготовки у Європі та СНД. Окрім власне виробництва заготовок, завод має і мистецьку складову.

На заводі знаходяться п’ять груп арт-об’єтів, котрі були виконані відомим митцем Олафуром Еліассоном. Найвідомішою інсталяцією є «Дніпропетровський схід» - штучне сонце, підняте на висоту 60 метрів. Виготовлене з двох пересічних жовтих еліпсів з гофрованого металу і підтримуване спеціальної опорою, сонце Еліассона висвітлюється в години світанку і сутінків. Найкраще видно «сонце» з протилежного заводу берега Дніпра. «Дніпропетровський схід» - це метафора індустріального відродження України. Другим і найяскравішим об’єктом є «Твій вогненний візерунок» - це група великомасштабних зображень на фасаді заводу. Отриманий художником ефект нагадує собою термічний аналіз інтер'єру самої будівлі. Окрім цього на заводі є «Міст роздумів», «Твій тунель часу» та дзеркальна інсталяція «Матеріал – це рух».