Ужгороді танцювали про війну / ФОТО

В Закарпатському обласному музично-драматичному театрі відбулась прем’єра літературно-хореографічної композиції «Що ти робиш зі мною війна?!».

Вистава поставлена за мотивами роману Олеся Гончара «Людина і зброя». Головні ролі виконали студенти Ужгородського коледжу культури і мистецтв.

Складалась вистава з окремих танців, сольну партію в яких виконували щоразу інші танцівники. Проте всі вони об’єднувались в одну історію, яка розповідала про війну, біль та страждання. Супроводжувались танцювальні номери розповідями про почуття та переживання тих, хто був на лінії вогню та тих, хто чекав своїх коханих чоловіків, братів та батьків вдома.

Особливо чуттєвою та емоційно сильною була постановка «Холод в душі», в якій загиблий солдат розповідає про свої почуття дівчині.

«Я посилаю тобі ці ненаписані листи, ці думки свої, що не проходитимуть через жодну польову пошту. Зараз ти від мене на відстані зірки, і хай душа вільно говорить до тебе, як до зірки, далекої, недосяжної… Без любові, може, легше було б нам воювати і вмирати в бою. Але це хвилинне, цьому не вір. Любов якраз і дає нам силу, здатність переносити все», - звучало в листі.

Протягом вистави дівчата поринали думками в недалеке своє минуле, в солодкий світ студентського життя з усіма його принадами та емоціями. Згадували і іспити, і забави, і мрії.

«Ця війна мусить бути останньою з усіх воєн, що були на землі! Досі все винаходили для війни, хіба ж не пора вже винайти щось, раз і назавжди, проти неї?! Земля - не полігон! Земля – це нива, щоб сіяти!», - прозвучало зі сцена на завершення вистави.