Апеляційний суд Закарпатської області став на сторону відповідача у справі про спробу незаконного перетинання кордону України через подвійне громадянство.
Про це Голосу Карпат повідомив адвокат Едуард Пуканич. Апеляційний суд у своєму рішенні зауважив, що Україна зобов`язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17 Європейської Конвенції " Про громадянство" від 06.11.1997, відповідно до якої, визначаючи права та обов`язки, пов`язані із множинним громадянством: громадяни держави-учаcниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці. Апеляційний суд визнав відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Провадження закрито і рішення оскарженню не підлягає.
- На початку квітня 2017 року я писав про те, що українські прикордонники почали складати протоколи про адміністративне правопорушення на громадян України, які хочуть перетнути державний кордон з угорським закордонним паспортом. Один із таких протоколів про адміністративне правопорушення надійшов на розгляд до берегівського судді Гал Лайоша Лайошовича. Він дійшов висновку, що потрібно притягнути до адміністративної відповідальності нашого угорського земляка за те, що він «насмілився» відкрито заявити про своє подвійне громадянство та використовувати свій угорський закордонний паспорт, - нагадав суть справи Пуканич.
Як запевнив адвокат, за пред’явлення громадянином України під час проходження прикордонного контролю свого паспорта громадянина Угорщини для виїзду за кордон, закон не передбачає відповідальності, ані адміністративної, ані кримінальної. Однак рішення першого суду було на користь обвинувачення, яке однак можна було подати на апеляцію.
- Суд апеляційної інстанції уважно вислухав наші доводи та дійшов висновку, що мій клієнт не порушував закон, у зв’язку з чим постанову Берегівського районного суду Закарпатської області було скасовано, а провадження у справі – закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - додав адвокат.
Нагадаємо, правозахисник дав пораду закарпатцям з подвійним громадянством, як убезпечити себе при проблемах з прикордонниками. Зокрема, при перетині кордону з угорським паспортом майте при собі й український.
Далі - повний текст Постанови апеляційного суду у Справі № 297/841/17
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
07.06.2017 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі суддіМишинчук Н.С., з участю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2017 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягненняу виді штрафу 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 320 грн. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 07 квітня 2017 року о 07 год. 40 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» при перетині державного кордону з України в ОСОБА_3, предявив закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3 BD 9088257, виданий 21.01.2014 року, чим порушив вимоги ст. ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП. Вважає, суд дав невірну оцінку доказам, а висновки про доведеність його вини ґрунтуються на неправильному розумінні норм чинного законодавства та вільному тлумаченні їх положень. Стверджує, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП не доведенний у встановленому порядку, а його дії не підпадають під кваліфікацію вказаної статті. Апелянт пояснює, що він у встановленому законом порядку пройшов прикордонний контроль, при перетині кордону предявив паспорт громадянина ОСОБА_3 для виїзду за кордон, що не заборонено законом та не тягне за собою відповідальності, а отже ним дотримані всі вимоги законодавства України повязані з порядком вїзду та виїзду з України усіх громадян. Поряд з цим, апелянт вказує, що норма закону за якою його притягнуто до відповідальності є бланкетною і передбачає відповідне посилання на нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за певні дії особи, однак зазначене у протоколі посилання не передбачає відповідальнсті за вчинені ним дії.. При цьому, просить врахувати, що при перетині кордону у нього був з собою також паспорт громадянина України для виїзду за кордон, про що він повідомив, проте заборонивши проїзд як громадянину ОСОБА_3, йому заборонили це також як і громадянину України. Вважає, що суд при розгляді справи не дотримав вимоги статтей 245, 252 та 280 КУпАП, тому прийняв незаконне і необгрунтоване рішення.
Заслухавши пояснення апелянта та його захисника ОСОБА_2 в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та надані апелянтом копії документів в підтримання доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Диспозицією статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано за якою саме кваліфікуючою ознакою ч.1 ст. 204-1 КУпАП ОСОБА_1 вчинив правопорушення.
Суд же дійшов висновку, що ОСОБА_1 як громадянин України не вправі був подавати паспорт громадянина ОСОБА_3, таким чином дійшовши висновку, що Катрін намагався перетнути кордон України без відповідних документів, чим вважав доведеною вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Одночасно вказав, що ОСОБА_1 як громадянин України не вправі в`їжджати на територію України за документами громадян іноземної держави.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП є помилковим та необгрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед закономі органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1, маючи намір їхати в ОСОБА_3 подав документи, які надають право виїзду з України, рівно як і в`їзду в Україну : закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3.
Як пояснив апеляційному суду ОСОБА_1 він дійсно є громадянином України, а також і громадянином ОСОБА_3. Як громадянин ОСОБА_3 в`їхав на територію України на транспортному засобі, який зареєстрований в ОСОБА_3. Після отримання закордонного паспорта громадянина ОСОБА_3 час від часу ( протягом 3-х років) здійснював переміщення власне як громадянин ОСОБА_3, про що є відмітки у закордонному паспорті гр. ОСОБА_3. Вважає заборону переміщення через кордон України на підставі закордонного паспорта гр. ОСОБА_3 протиправною, оскільки до часу складення даного протоколу ніхто не порушував питання про незаконність такого переміщення через кордон України.
З наданих апеляційному суду документів убачається, що ОСОБА_1 є громадянином ОСОБА_3, має місце проживання та реєстрацію в ОСОБА_3, має внутрішній паспорт громадянина ОСОБА_3, йому виданий закордонний паспорт № ВD9088257 з терміном дії з 21.01.2014 по 21.01.2019, зазначеним паспортом користується понад 3 роки, про що містяться відмітки на сторінках з 12 по 31 та з яких убачається, що він в`їжджав в Україну як громадянин ОСОБА_3 та виїжджав з неї.
Отже, 07.04.2017 ОСОБА_1 виїжджав в черговий раз з України як громадянин ОСОБА_3 та відповідно подав належний правоустановлюючий документ.
Суд першої інстанції безпідставно піддав сумніву справжність паспорта громадянина ОСОБА_4, а відтак і його право як громадянина ОСОБА_3 на перетин кордону, при цьому вдався до оцінки правомірності множинності громадянства особи, замість встановити чи було вчинено правопорушення, суть та склад правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 намагався перетнути кордон України без відповідних документів не грунтується на фактичних обставинах справи.
Одночасно, апеляційний суд вважає, що позиція суду першої інстанції відносно тлумачення громадянства із запереченнями його множинності суперечить приципам Європейської Конвенції " Про громадянство" від 06.11.1997 ( ратифікованою Україною Законом від 20.09.2006 ), згідно якої Україна зобов`язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17, відповідно до якої, визначаючи права та обов`язки, пов`язані із множинним громадянством: громадяни держави-учаcниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
З наведених підстав, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Тому оскаржувана постанова як винесена з порушенням норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. ч.1 ст. 247 КУпАП - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВ И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2017 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Читайте на ГК:Серце щемить від болю: на Закарпатті пожежа забрала життя 19-ти чотирилапих пухнастиків (ФОТО)Читайте на ГК:“Мама хоче закрити його від усього світу”: на Закарпатті на світ з'явилося “дитинча” з обличчям у формі серця (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Важка втрата для кожного: 46-річний закарпатець приєднався до лав “Небесного війська” (ФОТО)