Як китайці вчили закарпатців робити котячий корм

Він, Андрій Хрипта, —власник заводу (до речі, першого в Україні), який випускає корм для котів та собак. Саме підприємство знаходиться у селі Великі Ком’яти на Виноградівщині. Для невеликого населеного пункту відкриття виробництва стало подією, сьогодні частими гостями Ком’ят є партнери й гості з-за кордону.  

Андрію Івановичу, здавалося б, найважчі часи для залучення інвестицій, для відкриття власного бізнесу в Україні уже були — на початку 90-х років минулого століття. Як вам сьогоднішня ситуація в економіці? Які небезпеки підстерігають зараз пересічного підприємця?

— Найбільший ризик – відставати від сучасних тенденцій. Це стосується всього — нових технологій, українського законодавства, прийомів реклами, вивчення ринку.

Коли тільки відкрився завод — кожен день був для нас «сюрпризом», ні дня не минало без несподіванок. Проте це нормальне явище в бізнесі. І лише зараз, коли ми у справі уже кілька років, нам стало трохи легше...

Конкретно, в якій площині?

— Наприклад, на певному етапі стало зрозуміло — з нашим застарілим обладнанням завод, на жаль, знаходиться поза конкуренцією. Слава Богу, сьогодні є інтернет, тож ми й почали шукати технічні новинки для виробництва по всьому світу. Знайшли одне американське підприємство, що має свою базу в Китаї. Отож півроку тому ми завезли звідти нове обладнання, і здавалося б, які проблеми, запускай техніку і працюй з новою потужністю. А тут новий сюрприз – уся техніка комп’ютеризована, ніхто з наших робітників не знає, як до неї підступитися…

На заводі якийсь час не пра­цювала навіть котельня через те, що ми закупили комп’ютеризовану опалювальну систему, популярну нині в Європі, – на брикетах. До речі, це економна і екологічна система обігрівання, брикети роблять із переробленого листя та соломи.

Тому, аби впоратися із технікою, нам довелося запросити десятьох фахівців з Китаю — вони монтували обладнання, слідкували за роботою техніки і вчили великоком’ятців обслуговувати комп’ютери.

Як сприйняли у маленькому закарпатському селі гостей з Китаю?

— Здебільшого я спілкувався з двома інженерами-монтажниками – Чжаном Шунь Лі та Фенком Бао Ді… До кінця місяця наші працівники спілкувалися з інженерами уже без перекладача – великоком’ятці трохи підучили китайську, китайці – українську, допомагала і мова жестів, міміка. Для невеликого села візит гостей із Піднебесної став обговорюваною подією, проте, звичайно, пальцями ніхто на них не вказував… Самим гостям Ком’яти сподобалися – особливо річка Боржава, вони часто там купалися.

Уже наприкінці навчань ми повезли китайських колег до ресторану – скуштувати закарпатських страв. Із всіх наших делікатесів китайцям найбільше сподобалась… солянка. Гості навіть взяли рецепт від кухаря і запевняли, що вдома солянка стане їхньою коронною стравою.

Самі китайці виявилися дуже веселими й товариськими, а ще неймовірно працьовитими. Проте й наші робітники не відставали.

Звідки берете сировину для корму і що входить до його складу?

— Вітаміни, мінеральні добавки — все це закуповуємо у Німеччині, Франції. Дещо і в Україні – риб’яче борошно, злаки.

Кажуть, до Ком’ят тепер часто навідуються гості з Франції та Німеччини. Яке в них враження від Закарпаття?

— Зараз ми тісно співпрацюємо з французькими технологами. До речі, саме Франція сьогодні диктує моду на корм для домашніх улюбленців у світі, нині то така собі Мекка цієї індустрії. Тож від французів ми перейняли технології та рецептуру. Особливо нам довелося постаратися для котячого корму, адже коти набагато примхливіші за собак.

На наше запрошення півроку тому підприємство відвідав фахівець із Франції. А незабаром уже наш технолог Олег Вереш пройде у Франції відповідне навчання. Адже в Україні нема жодного навчального закладу, де б проводилися курси для нашого специфічного бізнесу.

Ще плануємо закупити комп’ютеризовану лабораторію фірми «Партем». Цей прилад займає зовсім небагато місця і разом з тим виконує роботу цілої санепідемстанції. Думаю, лабораторія значно спростить процедуру перевірки якості продукції...

Загалом іноземцям дуже подобається закарпатський клімат, природа. Проте інфраструктура часто викликає шок у наших гостей. Колеги з Німеччини були вражені жахливим станом наших шляхів. Вони не розуміли, як українці допустили дороги до такого стану. А коли ми прямо говорили, що не можемо «проконтролювати владу», вони цього не сприймали, це не вміщалося в їхніх головах, як таке можливо!

Скільки часу функціонує ваш завод?

— З 2003 року я почав працювати у Сімферополі — викупив тамтешню компанію, думав розвивати бізнес там. Але у Криму мені велося важко. Напевно, далося взнаки те, що я немісцева людина. Усе-таки мушу визнати, що закарпатські люди неймовірно працьовиті. На жаль, у Сімферополі мені не щастило з персоналом, плинність кадрів на підприємстві була неймовірною. Тому в якийсь момент я зібрався і повернувся додому. Вирішив спробувати щастя у рідному селі.

Обрав приміщення колишнього цегельного заводу. Будівля була у жалюгідному стані, як і більшість подібних об’єктів після розпаду СРСР. До того ж після придбання обладнання нас чекав новий сюрприз – техніка не вміщалася в приміщенні. Довелося руйнувати дах, піднімати стіни на десять метрів, все це ми мали встигнути за рекордно короткі строки.

Є якісь нюанси у веденні бізнесу на Закарпатті?

— Я вже казав, що наші люди неймовірно працьовиті. Проте, на жаль, зараз промисловість на Закарпатті практично не розвинена. Ми звикли виїжджати на заробітки, працювати на когось. А потрібно закладати основи бізнесу і тут, аби щось залишилося нашим дітям, щоб наша область могла розвиватися. Тому я радив би закарпатцям не боятися відкривати і захищати власну справу. Адже це не стільки питання грошей, скільки питання достойного майбутнього для наших дітей.

Читайте також:

• Буде сніжно і вдарить "мінус": де влупить  мороз вже найближчими днями?
• З 19 грудня діє новий закон: в Україні каратимуть за слова, жести й рухи тіла /ВІДЕО
• Увага, зміни в правилах перетину кордону: який ДОДАТКОВИЙ документ тепер вимагатимуть від українців
• Атака "ПриватБанку" й "тисяча Вови": що коїться в Україні й куди спішать люди?