Меблеві підприємства виготовляють продукції набагато більше, ніж вистачило б вирубаного лісу - екологи.

<p>Жителям Карпат вода увесь час підносить підступні сюрпризи – то в криницях зникне, то заллє городи. Але причина цього не в примхах природи, всьому виною масова...

Жителям Карпат вода увесь час підносить підступні сюрпризи – то в криницях зникне, то заллє городи. Але причина цього не в примхах природи, всьому виною масова вирубка лісів. Факти тижня дізналися, що відбувається у лісах Івано-Франківщини та Закарпаття.

Те, що ліси над ріками утримують тонни води, відомо, напевно, навіть першокласнику. Відомо і депутатам, які законами не рекомендують рубати ліс за 150-200 метрів від русла. Та кого це цікавить? Ліс як рубали, так і рубають. Коли селяни села Космач, що на Івано-Франківщині, на собі відчули наслідки такого господарювання, відразу піднялися на бунт.

Браконьєром номер один селяни називають лісгоспи − організації, які повинні працювати на користь природі.

− Приїжджають працівники лісозахисту і, просто дивлячись в небо чи куди, підписують папери, що це треба рубати, тому що воно якимось чином мають захворюваність, − розповідає Дмитро Боб’як, житель села Космач і в минулому лісничий. − Папери підписуються і далі йдуть уже на Київ, і потім виписується лісорубочний квиток.

Скільки насправді вирубують легально, скільки самовільно? Скільки списується під шумок, ніхто порахувати не в силі. Зате раптом в Карпатах помітили – найцінніші для деревообробної галузі породи дерев, як от явір чи черешня, майже зникли. Рубати вже нічого.

Можливо, справа у ціні, адже, наприклад, один дорослий дуб може коштувати понад 1000 євро. Хоча на папері все в нормі і рубають начебто скромно, екологи давно помітили дивну розбіжність: одні лише меблеві підприємства виготовляють продукції набагато більше, ніж вистачило б вирубаного лісу.

Як мешканці карпатських сіл відстоюють своє право на життя без екологічного лиха – дивіться у сюжеті.