"Березові" заробітки мукачівця приносять тисячі гривень прибутку.

<p>Житель міста над Латорицею Михайло Лисицький ось уже четвертий сезон поспіль, взявши відпустку на роботі, виїжджає взимку на рідну Житомирщину. В Овручі живе...

Житель міста над Латорицею Михайло Лисицький ось уже четвертий сезон поспіль, взявши відпустку на роботі, виїжджає взимку на рідну Житомирщину. В Овручі живе його брат Микола, який добре господарює й має власну тяглову силу. Робота для коней в порядного газди знаходиться не тільки навесні, влітку та восени, а й взимку.

Бізнес: Березові заробітки мукачівця приносять тисячі гривень прибутку

…Запрягши вороних, брати з підводою їдуть у ліс. Там рубають березове гілляччя, яке привозять додому. У дворі пана Михайла зроблено спеціальні прилаштування з металевих сіток, а під ними простелено брезент. Із березових гілочок чоловіки складають невеликі вінички, б’ють ними по металевих сітках, і з гілок осипаються бруньки. Саме ці невеличкі світло-коричневі горошинки розміром з сірникову головку неабияк цінуються. Їх охоче в необмеженій кількості, щоправда, тільки в сухому вигляді, приймають у Житомирі на фармацевтичній фабриці. Не пропадають й гілочки, які використовуються як дрова.

Саме зимової пори, допоки бруньки знаходяться в стані спокою, їх можна заготовляти. Уже наприкінці лютого – початку березня, як тільки вони почнуть розпускатися, втрачають всі свої лікувальні властивості.

Щороку місцевий лісгосп проводить вирубки березового лісу, отож Микола дізнається, де саме можна заготовляти цінну лікарську сировину. Він телефонує брату на Закарпаття, і Михайло виїжджає на заробітки. До речі, вони доволі непогані. За кілограм сухих бруньок на фабриці платять по 50 гривень. Брати ж заготовляють їх центнерами.

«Робота нелегка, — розповідає Михайло Гнатович, — та ми вже до неї звикли і не відчуваємо якихось особливих труднощів. Збираємо сирі бруньки на брезент і сушимо їх у літній кухні. Після цього сировини стає вдвоє менше, та попри це за невеликий період часу вдається заготовити до півтонни, а деколи й більше сухих бруньок. І це не особливо напружуючись». За минулий сезон цей нехитрий бізнес приніс братам 27 тисяч гривень на двох. Їздити на малу батьківщину закарпатцеві як бачите, вигідно. Туди не потрібно візу, дорого платити за проїзд, винаймання житла. І за короткий час можна непогано заробити, було б тільки здоров’я та сили.

Віктор ІВАНЕЦЬ.
м.Мукачево.