Навіть сильні можуть пасти: чи потопить борг американську імперію?.

На протязі століть відстежувалися грандіозні падіння великих імперій та держав і виною всьому були гроші, а точніше накопичення боргів. І як наслідок їх очікував сумний кінець.

У президентських перегонах щодо цього питання немає особливих розбіжностей. І Трамп, і Байден спостерігали за збільшенням накопиченого боргу країни - обидва близько $7 трильйонів протягом свого терміну повноважень, пише Hugs.

Історик Найл Фергюсон написав свій особистий закон історії: "Будь-яка велика держава, яка витрачає більше на обслуговування боргу (виплату відсотків за державним боргом), ніж на оборону, не залишиться великою надовго. Вірно для Габсбурзької Іспанії, вірно для старого режиму Франції, вірно для Османської імперії, вірно для Британської імперії, цей закон ось-ось піддасться випробуванню з боку США, починаючи з цього самого року".

У 2024 році це сталося - процентні виплати перевищили витрати на оборону.

Існує економічна теорія - Сучасна грошова теорія - яка стверджує, що побоювання з приводу наслідків боргу недоречні, оскільки країни, які контролюють свою власну валюту, завжди можуть створити більше грошей, а отже, ніколи не збанкрутують або не будуть змушені оголосити дефолт.

Проте погляд на історію не обнадіює. "Навіть якщо країна випускає провідну резервну валюту, навіть якщо країна є домінантною геополітичною державою, це не врятує її", - каже Дж. Х. Каллум Кларк, директор Ініціативи економічного зростання Інституту Буша і Південного методистського університету.

Кларк вказує на Римську імперію як на ранню застережливу історію. Римські лідери в третьому столітті почали щедро витрачати кошти на імперську адміністрацію та армію. Імператори фінансували борг, що утворився, за рахунок знецінення валюти, що призвело до високої інфляції. Це послабило стабільність і обороноздатність імперії та призвело до її занепаду в п'ятому столітті.

Іспанія фінансувала свої військові авантюри й імперію, що охоплювала весь світ, за рахунок великих запозичень з-за кордону і високих податків, в кінцевому підсумку втративши свій статус найбільшої держави Європи.

Франція пішла тим самим шляхом і часто оголошувала дефолт за своїми боргами. Зрештою марнотратні позики і витрати двору Версаля наздогнали королівську сім'ю, спричинивши деіндустріалізацію і фінансову кризу, які призвели до революції 1789 року.

Китайська династія Цин пройшла через аналогічний цикл і її спіткала аналогічна доля. Це була провідна світова економічна держава, але витрати та іноземні позики в 19 столітті призвели до руйнівного недостатнього інвестування в інфраструктуру, необхідну для подальшого розвитку.

Великобританія була найбільшою імперією у світі протягом 18 і 19 століть, перш ніж військові витрати, включно з боротьбою з американською революцією, призвели до високого боргу. До 20 століття Британія виявила, що більше не може дозволити собі витрати, необхідні для утримання армії і флоту, для підтримання порядку в імперії та фінансування соціальних програм, які швидко зростали. Борг почав витісняти інші інвестиції, а економічна слабкість підірвала силу британського фунта. Фунт перестав бути провідною світовою резервною валютою, і незабаром Британська імперія занепала.

Кларк каже, що в нинішніх умовах подією, яка спровокувала боргову кризу, може стати зниження кредитного рейтингу Америки або відмова міжнародних фінансистів продовжувати кредитування.

Обидві політичні партії використовують борг в основному як виправдання для того, що їм хотілося б зробити в будь-якому разі: деякі республіканці, наприклад, виступають проти збільшення допомоги Україні, а деякі демократи - для підвищення податків для корпорацій і багатих людей.

Кінцевим результатом є зниження рівня обговорення дефіциту і боргу на їхніх власних умовах. Вихід за рамки цього потребуватиме такого рівня дисципліни і двопартійної рішучості, яких сьогодні у Вашингтоні катастрофічно не вистачає.

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!