1. Головна
  2. >
  3. Бізнес

Скандальний видобуток глини на Закарпатті: суд визнав недійсними спецдозволи «Голден Тайл» через змову на аукціонах

489
Бізнес Закарпаття

У двох з п’яти позовів Господарський суд міста Києва визнав недійсним спецдозволи компаній керамічної групи «Голден Тайл» на користування родовищами глин на Закарпатті.

Скандальний видобуток глини на Закарпатті: суд визнав недійсними спецдозволи «Голден Тайл» через змову на аукціонах

Про це у відповідь на запит Hubs.ua повідомила прес-служба Офісу Генерального прокурора.

«Станом на сьогодні 3 справи (№№ 910/2820/24, 910/584/24, 910/583/24) перебувають на розгляді в суді. В інших двох справах рішеннями господарського суду від 04.04.2024 (справа № 910/582/24) та від 09.05.2024 (справа № 910/581/24) основні вимоги прокуратури (про визнання недійсними результатів аукціонів, спеціальних дозволів на користування надрами та договорів їх купівлі-продажу) задоволено в повному обсязі. У той же час залишено без задоволення похідну вимогу про застосування наслідків недійсності правочинів, встановивши, що грошові кошти, сплачені за придбання спеціального дозволу, є стягнутими в дохід  держави», – йдеться у листі-відповіді ОГПУ.

За даними прокуратури, у справі №910/581/24 судом оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Мова йде про позов Оболонської окружної прокуратури міста Києва до Держгеонадра та колективного підприємства «Полонський завод «Маяк», яке за результатами аукціону отримало спецдозвіл на видобування легкоплавкої глини Оноцького родовища (Берегівський р-н Закарпатської обл.).

У іншій справі (№910/582/24) суд визнав порушення законодавства про захист економічної конкуренції на аукціоні Держгеонадр. Як писали ЗМІ, це позов до ПрАт «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» (спецдозвіл на користування глинами Зняцівської ділянки, Ужгородський р-н Закарпатської обл.).

У січні 2024 року органи прокуратури подали п’ять позовів проти Держгеонадр та компаній керамічної групи Golden Tile Ceramic Group («Голден Тайл», бенефіціар Валентин Шеветовський): ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» та КП «Полонський завод «Маяк».

Прокурори вимагають скасування п’яти спецдозволів на видобування глин на Закарпатті. Згідно з рішенням Антимонопольного комітету, ці спецдозволи були вигарні вказаними підприємствами на аукціонах у змові з ТОВ «Арт буд сервіс».

За даними прокуратури, учасники вчинили антиконкурентні узгоджені дії. А саме: використовували одну ІР-адресу, надавали один одному фінансову допомогу для здійснення господарської діяльності, у тому числі, з метою оплати участі в аукціоні.

Справу АМКУ відкрив після заяви ГО «Геологія України». Як зазначив журналістам на круглому столі, організованому виданням Nadra.info,  голова «Геології України» Вадим Войцешук: «Ця змова була виявлена нашими юристами. Це один з небагатьох кейсів коли влада відгукується на запити громадськості… Нами озвучена оцінка учасників ринку… середнє значення оцінки учасників ринку родовищ, про які йшла мова, коливається від 80 до 100 млн грн. А лоти пішли за 18,5 млн грн. Держава недоотримала значну суму коштів».

Як раніше повідомили в Держгеонадр, встановлення фактів змови учасників аукціонів на користування надрами не є повноваженням Служби. У 2020 році, в інтерв’ю інформагентству Nadra.info, керівник Держгеонадра Роман Опімах зазначив, що «потрібно побудувати систему так, щоб кожен аукціон був успішний. Саме це – показник. Успішний аукціон – аукціон, який відбудеться, про який знають всі зацікавлені… для нас важливо збільшити кількість учасників аукціонів. Це питання довіри».

На думку Ігоря Кучера, заступника начальника відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, результати судових справ щодо анулювання спецдозволів на надра, які були отримані учасниками в антиконкурентній змові, залежать від якості доказів зібраних АМКУ.

За даними АМКУ, Комітетом вже відкриті справи по 44 аукціонам, в яких розслідуються обставини порушення антиконкурентного законодавства. Тільки очікувана вартість з продажу спецдозволів по цим аукціонам складає понад 200 млн грн.

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на«Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!

Читайте також:

Поділитись:
Facebook
Twitter(X)
Whatsapp
Telegram
Viber