Що нового в економіці України за тиждень: стартапи, інфляція, енергетика та курс гривні.

Нове в економіці України за тиждень.

До вашої уваги огляд економічних новин від порталу Hugs.fund.

Україна нарощує імпорт інфляції

За вересень місяць показник ІСЦ склав 11% річних, найвищий починаючи з середини 2018 року.

У місячному вимірі ціни зросли на 1,2% (це понад 15% в річному вимірі). Але це нижче липневого прогнозу від НБУ. Варто враховувати, що швидше за все, саме для досягнення такого показнику НБУ “погодився” з укріпленням гривні.

Разом з тим у порівнянні з серпнем, інфляція зменшила відставання від прогнозу через стрімке підвищення динаміки зростання цін на сирі продукти харчування (14,2% р/р) та послуги.

Далі по секторах.
- Зростання цін на оброблені продовольчі товари прискорилося до 13% р/р.
- Ціни у секторі послуг зростали меншими темпами в 9,1% р/р.
- Сповільнилося зростання адміністративно-регульованих цін, але інфляція все ще на високому рівні в 17,1% р/р.
- Також на високому рівні, але продовжують зменшувати темпи зростання цін на паливо - 31,2% р/р.
- Водночас зростання цін на непродовольчі товари сповільнилося до 1,4% р/р. (привіт укріплення гривні)

В загальному, більша частина високого рівня інфляції має імпортний характер. Україна імпортує зростання цін на нафту та газ, базові с/г культури й сировину для АПК.

Але в непродовольчому секторі, де ціни у світі не зростають так швидко, ще і на фоні укріплення гривні, інфляція сповільнюється.

НБУ очікує, що пік інфляції відбудеться у вересні-жовтні, надалі вона знизиться до однозначних чисел під кінець року. Оновлений макроекономічний прогноз регулятор оприлюднить 21 жовтня, де можна буде побачити на скільки змінилася його позиція на фоні останніх цінових шоків у світі.
На разі варто пам'ятати, що системних причин всередині економіки України для прискорення інфляції надалі немає. Її динаміка в першу чергу буде залежати від цін за кордоном та курсу гривні.

Держстат нарешті порахував енергетику за 2018 рік

Головний статистичний орган країни виклав остаточні дані енергетичного балансу за 2018 рік. Така затримка це звична у світі практика, оперативна інформація є тільки в розрізі окремих секторів, але вона не дає загального широкого погляду на ситуацію. Також вже є оперативні дані по енергетичному балансу у 2019 році.

Поки в країні вихідні й ми не маємо вагомих економічних новин, варто ще раз поглянути на довгострокове становище в енергетиці. Сфера змінюється повільно і часто створює помилкове враження на основі окремих секторальних поглядів.

Багато оглядів в першу чергу орієнтують на зміни останніх років. Це важливо, оскільки дає змогу побачити тенденцію. Так за 2019/2018 рр. зміна ролі різних джерел енергії у первинному постачанні всієї енергії в Україні наступна:
☀️Вітрова, сонячна енергія +127,2%
????Біопаливо та відходи +10,0%
????Нафта +7,1%
☣️Атомна енергія +3,2%
◾️Вугілля -3,7%
????Природний газ -4,6%
????Гідроелектроенергія -34,5%

Чітко видно тенденцію. Але завжди варто пам'ятати про поточне становище. Зміни в енергетиці повільні, а безпека і сталість залежить від доступності тих ресурсів, які саме наразі є головними в енергобалансі. І якщо поглянути на загальну роль, то тут зміни вже не такі драматичні й головні джерела незмінні вже багато років.

Частка різних джерел в первинному постачанні енергії у 2019 р. (та 2018 р.)
◾️28,8% Вугілля (30%)
????26,3% Природний газ (27,5%)
☣️24,4% Атомна енергія (23,7%)
????15,2% Нафта (14,2%)
????3,8% Біопаливо та відходи (3,4%)
????0,6% Гідроелектроенергія (1%)
☀️0,5% Вітрова, сонячна енергія (0,2%)

Вугілля, природний газ, атомна енергія це 80% енергії України. Тому до всіх досліджень і дискусій щодо безпеки енергетики й стратегії її розвитку, які не приділяють вагому увагу цим сферам, необхідно ставитися з обережністю. Бо як ще раз наголосили останні новини в енергетиці світу, до світлого майбутнього ще необхідно дожити.

Короткі новини:

На фондовий ринок вийшов створений українцями стартап GitLab. Говорити про фінансову модель зарано, хоча компанія і наростила виторг на 69% р/р у другому кварталі, збиток за останній квартал склав $40 млн (69% до виторгу). Не менш виняткові темпи демонструє й оцінка вартості компанії.

У 2019 вона була оцінена у $2,7 млрд, на початку 2021 вже у $6 млрд, а після 35% зростання акцій у перший день торгів капіталізація склала $15 млрд.

Державні облігації України будуть включені до індексу JP Morgan GBI EM. Починаючи з 31 березня 2022 р. з приблизною часткою в 0,12% одна серія облігацій, що відповідає вимогам індексу, стане його частиною. Це будуть п'ятирічні ОВДП, що номіновані в гривні з погашенням в лютому 2025 року.

Курс гривні з п’ятниці по п’ятницю ослаб на 0,1%. Наразі курс НБУ 26,35 грн/дол. Поки валютний ринок зафіксувався на цьому рівні. Укріплення зупинилося на фоні виходу НБУ на ринок, за 11-13 жовтня регулятор викупив з ринку $120 млн, за тиждень до цього 4-8 жовтня $223 млн (61% покупок відбулися в останній день періоду). Можна помітити, що Нацбанк з упевненістю не дає курсу опуститися нижче рівня 26,3 грн/дол.
Поки це локальний мінімум для курсу з точки зору регулятора. Доцільно розраховувати, що при відсутності шокових подій регулятор підтримуватиме такий рівень спротиву надалі.

ОВДП в обігу з п'ятниці по середу майже не змінилися. На фоні останнього укріплення гривні нерезиденти продовжують зменшувати свої вкладення, за цей тиждень на 0,9% від портфеля. Проте національні гравці наростили свої інвестиції майже на той самий обсяг. Основний вклад, а саме 82% збільшення попиту забезпечили банки, які наростили свій портфель на 0,2%.