Американський інвестор Мужіївського золоторудника планує переробити за рік 150 тисяч тонн відвалів.

Нещодавно жителі Мужієва дізналися, що на території золоторудника компанія-інвестор Avellana Gold збирається утилізувати відвали, які залишилися після розробки родовища попопередніми підприємствами.

Ще з 1970-х років тут лежать відвали, які ніхто не ліквідував. Вони містять концентрації сульфідів заліза й інших важких металів, які, окислюючись, забруднюють навколишнє середовище, в першу чергу поверхневі води. Компанія Аvellana Gold, що інвестує увесь проект з освоєння Мужіївського родовища, перш ніж розпочати видобуток корисних копалин, зобов'язалась ліквідувати негативні екологічні наслідки від діяльності попередніх підприємств.

Ця умова прописана у спецдозволі на розробку родовища, коментує голова українського представництва Аvellana Gold Андрій Смолін. Зараз на території родовища близько 150 тис. тонн відвалів, які компанія планує переробити за рік. Крім того, утилізація відвалів – це прохання місцевої влади й обласного управління екології, зазначає Андрій Смолін, пише "Репортер".

«Схема дуже проста. Якщо цю породу подробити, то у водному середовищі важкі мінерали заліза свинцю й цинку вивільняться, а завдяки сучасним гравітаційним апаратам будуть вимиватися і збиратися у вигляді концентрату, – пояснює Микола Гожик, геолог, представник компанії Avellana Gold. – Таким чином отримуємо колективний концентрат із суми важких мінералів. При цьому очищена пуста порода у вигляді пісків і шламу разом з водою буде подаватися у відстійник – облаштований на поверхні басейн. Далі піски з відстійника дістане екскаватор і вони будуть складені на окремий майданчик для подальшого використання».

Концентрат з важких мінералів вивезуть на металургійний завод

Як пояснює компанія, відстояну і очищену воду після промивання породи будуть використовувати повторно, а піски будуть запропоновані місцевим підприємствам як будівельний матеріал.

«Використання технічної води у замкнутому циклі – головне завдання компанії. Тому її рух від збагачувальної фабрики до відстійника та назад, на фабрику, повністю контролюватиметься. Вона трубами перетікатиме у відстійник, а відстояна вода трубопроводом подаватиметься на збагачувальну фабрику. Тобто вода циркулюватиме по колу. Компанія передбачає повне забезпечення своїх потреб технічною водою. Для цього ми вистеляємо дно відстійника плівкою, щоб повернути 100 % технічної води назад, на збагачення», – коментує Микола Гожик.

У такий спосіб кількість перероблених відвалів буде суттєво зменшена, а вилучені з породи важкі мінерали компанія-інвестор планує вивезти із села та навіть за межі регіону.

«Отриманий концентрат важких мінералів ми вивеземо у контейнерах на один із діючих металургійних заводів. Такі заводи працюють у Західній Європі, в Україні їх немає. Наприклад, окремі словацькі компанії, які видобувають аналогічні руди, відправляють свої концентрати у Бельгію. Ми плануємо теж працювати з цією країною», – зазначає Андрій Смолін.

Процес утилізації відвалів не вплине на сусідні села та господарства – пилюки у повітрі не буде. Адже складовані відвали ущільнені та перебуватимуть у вологому стані. Тому при їх дробленні не утворюється небезпечного пилу, а сам процес подрібнення проходить із використанням води.

«Очищення відвалів буде проходити на відстані одного кілометра від села, тоді як санітарна зона для цього проекту, згідно зі всіма нормативами, має бути в межах 100-300 метрів. Важливим позитивним факторам проекту є також те, що ми не будемо перевозити відвали через село, а перероблятимемо їх на місці», – каже Микола Гожик.

Глину з відстійників віддадуть на виробництво будівельної кераміки

Після подрібнення породи об’єм відвалів ущільниться і зменшиться у півтора рази. Наступним етапом екопроекту буде рекультивація території родовища.

«Для туризму це великий здобуток, адже не буде відвалів, на їхньому місці будуть озеленені схили, – зазначає Микола Гожик. – Потім ми зробимо рекультивацію території родовища, де очищені відвали засиплемо родючим ґрунтом. Піски і глину вивеземо – хто захоче, зможе забрати їх, адже це готовий будівельний матеріал. Ми провели величезний комплекс спеціальних технологічних досліджень, які свідчать про можливе використання глинистих відходів», – коментує геолог.

«Зараз ми багато чуємо про радіацію на території родовища. Але ні в самому родовищі, ні у відвалах ми її не виявили. Ми зробили тисячі вимірів, оскільки процес геологорозвідувальних робіт передбачає обов'язковість таких досліджень. Підтвердженням цьому є також і використання в рекреаційних цілях підземних термальних вод, які також концентруються в тому ж самому геологічному комплексі. Усім, хто сумнівається, ми завжди кажемо – беріть радіометри, залучайте незалежних експертів, аби переконатися, що відвали не місять радіації та не можуть бути причиною захворювань. Також за всю історію вивчення Мужіївського родовища ніколи не стояло питання про застосування ціанідів для вилучення з руди золота. Цю технологію завжди виключали з міркувань особливостей регіону і її малоефективності для цього типу золотополіметалічних руд.

До того ж, сьогодні провідні компанії віддають перевагу гравітаційним технологіям, для цього постійно вдосконалюються методики й апарати», – підкреслює Микола Гожик. В екологічний проект з утилізації відвалів й рекультивацію ділянки Мужіївського родовища Avellana Gold на даний час інвестує понад 1,5 млн. доларів.

Avellana Gold – міжнародна інвестиційна компанія, що займається розвідкою та розробкою родовищ корисних копалин в Україні та країнах Східної Європи. У 2016 році компанія відновила реалізацію проекту Мужіївського родовища. Загальний обсяг інвестицій – понад 150 млн. доларів. Компанія придбала підприємства «Карпатська рудна компанія» і «Західна геологорозвідувальна компанія», що володіють спеціальними дозволами на видобуток і розвідку поліметалічних руд в Західній Україні (Мужіївське, Берегівське та Квасівське родовища).