1. Новини Закарпаття
  2. >

Обіцянки на мільярд євро: що має зробити Київ в обмін на гроші ЄС

16.09.2018 23:36 Бізнес

Євросоюз знову отримав інструмент для примусу Києва до реформ.

У п’ятницю віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс підписав у Києві новий меморандум про надання Україні макрофінансової допомоги, повідомила УП.

І хоча цей документ стосується уряду (і меншою мірою Нацбанку), політичні дивіденди від його підписання спробував зібрати президент. Порошенко наполіг, щоби церемонія відбулася за його присутності, а також анонсував підписання під час свого виступу на відкритті форуму Ялтинської європейської стратегії.

Отже, що це за меморандум і що він дасть Україні?

Нинішня програма макрофінансової допомоги Україні з боку ЄС – четверта за ліком. Попередня була схвалена ще у 2015 році та передбачала виділення Києву трьох траншів допомоги, кожен по 600 млн євро, з яких за фактом до нас надійшло лише два.

Причина того, що ми втратили останній транш – хронічне небажання української влади виконувати кілька пунктів свого "домашнього завдання". Зокрема – вирішувати проблему з мораторієм на експорт необробленої деревини, який суперечить Угоді про асоціацію. Як відомо, скасування цього мораторію Петро Порошенко особисто обіцяв голові Єврокомісії Жану-Клоду Юнкеру в Брюсселі.

Тоді Євросоюз йшов на максимально можливі для себе поступки. Скасування або заміна мораторію була умовою для виділення навіть другого траншу, але ЄС погодився перерахувати кошти без виконання цієї умови. Власне, і третій транш заблокували не через ліс. Головні претензії стосувалися сфери протидії корупції.

Небажання України запроваджувати автоматичну перевірку електронних декларацій, переглянути е-декларування для активістів та створити реєстр кінцевих власників підприємств (щоби не дати чиновникам можливості ховатися за "прокладками") призвели до того, що Україна торік втратила можливість отримати 600 млн євро.

ЄС просто не міг дозволити собі відмовитися від цих вимог.

Але Єврокомісія знову пішла на поступки.

Торік Юнкер підтримав прохання Порошенка та пообіцяв Україні нову програму макрофінансової допомоги, яку й тепер нарешті офіційно підписано.

Нова програма передбачає видачу Україні 1 млрд євро кредитних коштів. Втім, умови їх отримання вкрай легкі – гроші видаються на довгий термін (15 років!) за мінімальною ставкою, EURIBOR+0,2%, тобто фактично є безкоштовними.

Програма також розбита на два транші по 500 млн євро кожен. Між перерахуванням траншів має пройти не менше трьох місяців, свідчать документи, що є у розпорядженні "Європейської правди".

На чому базується оптимізм? Головне – це те, що ЄС виніс питання лісу-кругляка за рамки нової угоди про макрофін. Це питання буде розглянуте у спеціально створеному арбітражі, який має почати роботу вже наступного тижня. В ЄС наголошують: такий арбітраж стане для них прецедентом. І хоча аналогічна норма включена у всі угоди про ЗВТ, до України жодна держава не доводила суперечки до такого конфліктного рівня.

За даними ЄвроПравди, неофіційною умовою ЄС для підписання меморандуму було лише нерозширення мораторію. Але влітку Верховна рада схвалила аналогічний мораторій і щодо паливної деревини, поставивши макрофінансову допомогу ЄС під загрозу зриву. Втім, зрештою, питання вирішили: Порошенко ветував законопроект, запропонувавши Раді прибрати розширення мораторію. А депутати, не маючи голосів для подолання вето, дослухалися до цього побажання.

Детальні умови нового меморандуму наразі не уточнюють, але дуже скоро вони стануть публічними: меморандум потребує ратифікації у Верховній раді (оновлено: в п'ятницю ввечері документ опублікувала Європейска комісія). "Європейська правда" мала нагоду переглянути цей документ.

Є підстави стверджувати: "непідйомних" умов у переліку немає. Але є політично чутливі, пов'язані з боротьбою з корупцією.

Отже, Київ цілком може отримати мільярд євро – але тільки якщо докладе зусиль для цього.

Як і раніше, суттєвою умовою є відновлення співпраці нашої держави з МВФ. І це справді має відбутися вже скоро. В уряді чудово розуміють, що попри електорально-проблемні вимоги Фонду, співпраця з ним є неуникною. Інакше на нас чекає катастрофічний обвал національної валюти.

Також серед умов для отримання – кілька пунктів з числа тих, які Київ не виконав у попередній програмі.

Головна умова – запуск автоматичної перевірки декларацій чиновників.

Ще донедавна вважалося, що ця вимога нереальна, що Київ ніколи не запустить механізм перевірки декларацій, адже це – пряма загроза представникам влади. Схоже, щось змінилося. Останнім часом і ЄП, і представники ЄС чують запевнення української влади про те, що механізм ближчим часом запрацює.

У меморандумі з Єврокомісією Україна пообіцяла:

- встановлення та запуск системи арифметичної перевірки декларацій;

- організацію зв’язку цієї системи з державними реєстрами, за якими можна буде звіряти, приміром, інформацію з декларації про певну нерухомість та дані реєстрів про задекларованих власників цього майна;

- фактичну перевірку щонайменше 1000 декларацій високопосадовців.

"Слова про посадовців високого рівня – ключові. Якщо нам покажуть перевірку якихось секретарів, це не буде сприйняте як достатнє", – пояснив співрозмовник ЄвроПравди в Єврокомісії.

Серед інших вимог для отримання першого траншу – зміни у процедурах подання інформації до реєстру кінцевих власників компаній та прогрес у запуску Антикорупційного суду – але цей процес і наразі йде доволі успішно.

Із другим траншем ситуація складніша. Перш за все, вимог набагато більше. По-друге, ці вимоги можуть стикнутися із лобізмом тих, хто не хоче втрачати контроль за державними фінансовими потоками.

 За даними “Європейської правди”, йдеться про такі умови отримання другого півмільярда:

- просування процесу приватизації, в тому числі продаж щонайменше 200 об’єктів, власником яких є держава;

- реформа системи управління державних підприємств, в тому числі – створення незалежного правління "Укренерго";

- створення корпоративної системи управління державних банків;

- просування роботи з повернення активів, пов’язаних із безнадійними кредитами (слово “Приватбанк” у документі не звучить, але між рядків – читається);

- зміни у системі запобігання відмиванню коштів, як того вимагає Угода про асоціацію Україна-ЄС;

- імплементація ухваленого закону про ринок електроенергії (це також передбачено нашими зобов’язаннями перед ЄС);

- фінансування медичної реформи;

- удосконалення ефективності системи субсидій, в тому числі – щоби уникнути можливості отримання дублюючих субсидій однією особою, але не залишити без субсідії тих, хто має на неї право (ця робота в уряді вже ведеться).

"Перший транш ми отримаємо без проблем – фактично все, що потрібно для його отримання, ми вже виконали", – запевнив ЄвроПравду екс-міністр фінансів Олександр Данилюк.

Але одночасно він переконаний – проблем із другим траншем буде набагато більше. "Якщо всі зараз побіжать на вибори – грошей не буде", – вважає він. Олександр Данилюк також звертає увагу, що після виборів до Європарламенту і формування нового складу Єврокомісії ставлення до України може стати більш критичним.

Це ставить питання: чи зможе Україна отримати всю допомогу ЄС.

Чи, як і раніше, ми обмежимо себе частиною грошей і не будемо виконувати найважливіші умови.

І, до слова, це буде найкращим показником того, чи справді Україна хоче впроваджувати європейські норми та правила. Значно кращим, ніж внесення змін до Конституції.

Автори:

Юрій Панченко,

Сергій Сидоренко

Читайте на ГК:Бюджет України 2019: що депутати ухвалили вночі
Читайте на ГК:Порошенко підписав закони щодо "єврономерів"
Читайте на ГК:Курс валют на 23 листопада: гривню зміцнили
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus