Спеціаліст розповіла, які наслідки для Закарпаття матиме прийняття нового бюджету України-2018

15 вересня 2017 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» №7000.

І вже місяць навколо даного законопроекту крутяться чимало суперечок, при тому що Мінфін наголошує тільки на позитивних тенденціях. Тож що саме викликає обурення в органів місцевого самоврядування? – Відповідь на це запитання Закарпатського РВ АМУ дала консультант з бюджетних питань Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Юлія Траньович.

Проектом Закону України «Про Державний бюджет України» прогнозуються зростання власних доходів місцевих бюджетів на 21 % відносно цього року.

Юлія Траньович зауважила, що найбільш неприйнятними є намагання передати на фінансування з місцевих бюджетів видатки державного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення в частині надання пільг окремим категоріям громадян, на оплату житлово-комунальних послуг. Крім цього, за рахунок коштів місцевих бюджетів пропонується здійснити погашення заборгованості з таких послуг, що утворилася за минулі роки.

У Закарпатській області це призведе скоріш за все до масової відміни одержання пільг такими категоріями громадян, адже за прогнозними розрахунками на такі видатки необхідно буде не менше 10 % надходжень загального фонду всіх місцевих бюджетів області за рік, і далеко не всі органи місцевого самоврядування зможуть за власний рахунок профінансувати перекладені на них пільги, перелік яких визначений державою.На цей напрям місцеві бюджети країни будуть змушені виділити близько 7 млрд грн, які могли б спрямувати на розвиток власної інфраструктури, - розповіла Траньович.

Також Ю. Траньович наголосила, що при закладенні Кабміном збільшення зарплат педпрацівників на 25%, передбачається зростання обсягу освітньої субвенції лише на 16,5%. Як наслідок – недофінансування освітньої субвенції близько 4,5 млрд грн.

Важливою і ризикованою є пропозиція змінити наявний мотиваційний механізм горизонтального вирівнювання шляхом збільшення з 50% до 80% обсягу вилучення коштів із місцевих бюджетів до державного бюджету. Це призведе до необґрунтованого зменшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів, які мають рівень надходжень податку на доходи з фізичних осіб на одного мешканця вище 1,1. Такі зміни позбавлять громади мотивації до нарощування фінансових ресурсів – чим більше ти заробляєш, тим більше в тебе заберуть. В той же час, стимулює утриманські настрої – навіщо добре працювати, якщо краще нічого не робити і отримати дотацію з державного бюджету за рахунок інших. Це фактично є поверненням до старої системи горизонтального вирівнювання, яка діяла до реформи, - додала Траньович.

Спеціаліст торкнулася і питання експлуатації та утримання доріг в Закарпатті. Юлія Траньович розповіла, що у 2017 році Закарпатська область була долучена до експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, згідно якого 50% від перевиконання плану з митних надходжень направлялось на ремонт доріг.

Звісно хотілось би, щоб це продовжилося і в 2018 році, адже таким чином не тільки доволі непогано вирішуються проблеми з ремонтом доріг, але й стимулюється робота митниць. Проте з 2018 року починають діяти закони про створення державного дорожнього фонду у складі спеціального фонду державного бюджету і експеримент буде завершено, - сказала Траньович.