Журналісти розповіли, як поділений бізнес в українських Карпатах.

Яка вона — анатомія українських Карпатах? Це розповідь про те, як влаштовані Карпати.

ро вирубки, напівлегальні туристичні бази, полонини, скелі та едельвейси, проблеми гірського району та його перспективи. Журналісти дослідили, як він влаштований та що на ньому відбувається.

Журналісти проекту "TEXTY.org.ua" розповідають, що у реальному житті на Свидовець можна добратися лише убитою дорогою через Драгобрат. Нею лижників возять армійські УАЗи та ГАЗ-6, по-простому «буханки» і «бобіки». Це великий місцевий бізнес. Дорогу регулярно змиває гірським потоком Свидовець. Власники транспорту і готелів на Драгобраті постійно сперечаються, хто має скидатися на ремонт дороги. Офіційно вона належить лісництву, але яке йому діло до туристів, тож її ремонтують лише ті, кому вона потрібна.

«Драгобрат» означає «вирубка». Колись це була звичайна полонина на розчищеному від дерев відрозі Свидовця. Тут випасали овець, косили сіно і варили сир. У радянські часи з’явилися дерев’яний барак лавинної станції і зимовий притулок для молодих наукових співробітників, які й почали «катати» місцеву снігову цілину. Так почалася історія знаменитого лижного курорту. Зараз тут понад 50 котеджів та готелів, яким уже бракує місця.

Драгобрат не має єдиного власника і єдиного плану розвитку. Як наслідок — хаотична інфраструктура, запах вигрібних ям біля котеджів, часом — засмічена будівництвом територія.

Натомість, на території Карпатського біосферного заповідника місцеві мають право вести господарську діяльність. Вівці, корови, коні — їх тут випасали споконвіків. Сир, м’ясо, молоко. А ще збір чорниць, пасовиська та ягідники, перемішані на полонині. Та люди куди шкідливіші, ніж вівці. На Свидовець легко можна виїхати машиною, а в погожу суху днину — навіть паркетником, не кажучи вже про згаданий вище автопарк армійських всюдиходів в Ясіні. Хребет вкритий мережею накатаних польових доріг. Безкінечний літній трафік моторизованих туристів руйнує полонину.

З іншого боку Свидовецького хребта — полонина Крачунеска. Сільськогосподарські землі, якими користувалася громада села Чорна Тиса. Все нібито так само, як і на полонині Урда, — дерев’яні хатки, зарослі дикого щавелю… Але ця полонина уже поділена на ділянки по 1,5—2 гектари. 11 ділянок, кожна — вже у приватній власності, поки що з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», тобто без права будувати готель. Але згодом призначення змінять на «туризм», пишуть дослідники проекту "TEXTY.org.ua"

Логічно припустити, що Крачунеску чекає доля Драгобрату — туризм замість випасу худоби. Регіон бідний, тож не варто засуджувати людей, котрі хочуть заробляти на туризмі. Таким шляхом свого часу йшли альпійські регіони Швейцарії, Німеччини, Австрії, Італії. Питання дня: як зробити це цивілізовано і з мінімальною шкодою для довкілля, хоча б як у сусідній Польщі?