10–11 жовтня 2013 року у місті Ніредьгаза (Угорщина) відбулася міжнародна науково-практична конференція, яка проходила в рамках євроінтеграції на досвіді роботи...
Тематика конференції була спрямована на підвищення кваліфікації фахівців, діяльність яких безпосередньо пов’язана з роботою у сфері водопостачання та водовідведення. Серед учасників були директори водоканалів Закарпатської області, представники місцевого самоврядування, управлінь в сфері екології та комунального господарства, пише Beregszasz.com.ua.
Учасники заходу познайомилися з роботою ЗАТ «Ніршийгвіз», а також взяли участь у робочих зустрічах спеціалістів України та Угорщини, де обмінялися досвідом з питань забезпечення населення якісною питною водою та раціонального водокористування.
Ініціатором поїздки був директор берегівського підприємства «Водоканал Карпатвіз» Йосип Галайда за підтримки Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород, міської ради м. Ніредьгаза та ЗАТ «Ніршийгвіз».
Йосипе Степановичу, якою була основна мета поїздки?
По-перше, ми стали регіональною частиною Всесвітнього Водного саміту, який проходив саме в ці дні в Будапешті. А ще ця поїздка, сподіваюся, надасть нового поштовху для тих закарпатців, які працюють у сфері водопостачання. На щастя в нас є така можливість — всього за сотню кілометрів від Закарпаття побачити на власні очі як можна все правильно все організувати і спланувати. Так само і я сім років тому вперше побачив як працює підприємство «Ніршийгвіз». І тоді мені подумалося — у нас такого ніколи не буде… Однак потім зрозумів й інше — до цього слід прагнути, якщо хочеш змін. І вже через півроку в нас з’явилася АСУ — автоматична система управління, якої більше нема на жодного закарпатському водоканалі. Потім від угорського партнера отримали «Caterpillar» — багатофункціональний екскаватор, яких в області одиниці, та ще багато іншої техніки. Таким чином Берегову дуже пощастило з партнером. Сподіваюся, що кожен з наших водоканалів незабаром матиме можливість для якісних змін у своїй роботі.
Яким чином це може статися?
Слід сказати, що Ужгород та Мукачево це відчують, мабуть, першими. Оскільки нещодавно вони разом з угорським партнером виграли європейський грант на 264 000 євро. Проект має назву «Розвиток захисту навколишнього середовища через оцінку стану існуючих систем очистки водопостачання та водовідведення». За допомоги гранту з боку Євросоюзу ці підприємства та наявні інженерні комунікації в Ужгороді та Мукачеві буде ретельно обстежено, підготовлено відповідну документацію для реконструкції мережі — аби у цих містах почало діяти цілодобове водопостачання. Адже нині у найбільших містах Закарпаття вода подається за графіком. Також буде розроблено комплекс заходів, які допоможуть залучити у сферу водозабезпечення інвесторів, аби у кінцевому рахунку значно покращити якість послуг та самої питної води. Варто також відзначити, що до реалізації цього проекту йшли два роки, а почалося все з поїздки до Ніредьгази делегації міських голів Закарпаття на чолі з головою обласної ради Іваном Балогою.
А які перспективи у інших водоканалів області?
На мою думку, перш за все слід подбати про створення асоціації водоканалів Закарпаття. Це потрібно для того, аби діяти у спільному руслі — мати однакові програми розвитку, акумулювати засоби тощо. Колись ці підприємства були централізовані, а нині кожен рухається у своєму напрямку – і часом неправильному. Нам не вистачає, в тому числі, фахової допомоги. Тому лише виробивши спільну стратегію є можливість досягнути конкретних позитивних результатів. Аби у кінцевому рахунку наші клієнти – споживачі, населення відчули відчутне покращення у цій сфері.
На сьогодні у області діють 24 водоканалів різного рівня — від міських до сільських. Це найчастіше комунальні підприємства, що надають послуги у сфері водопостачання та водовідведення. Більшість директорів та представники місцевого самоврядування вже дали свою попередню згоду на те, аби об’єднатися. Також через асоціацію легше буде брати участь у грантових проектах з боку Європейського союзу.
Тобто всі сподівання лише на євро-гранти?
Не лише, але вони також стануть нам у нагоді. Слід сказати, що у листопаді Україна та ЄС скоріш за все таки підпишуть угоду про Асоціацію. А це значить, що і комунальні підприємства також незабаром будуть «підтягувати» під європейські вимоги і норми. Відповідно будуть суворішими вимоги — аби неочищені стічні води не потрапляли до закарпатських річок, а потім до Тиси. Більш суворо контролюватимуть і якість питної води, якою подаємо населенню.
Однак слід розуміти, що самими лише перевірками і покараннями справу не вирішити. Адже контролюючі органи мають брати до уваги і ті обставини, що виконати всі необхідні вимоги у наших умовах поки що просто нереально. Наприклад, у Берегові досі не побудована станція деманганації, бо на це ніколи не вистачало необхідних коштів. Скажімо, де взяти понад 40 мільйонів гривень? Тому у такому випадку одна надія — на європейські гранти.
А Ужгород і Мукачево таким чином вже підготуються до майбутнього, бо в них буде весь потрібний пакет документів для отримання наступних коштів, що необхідні для реконструкції мережі. Так само потрібно подбати про це іншим водоканалам Закарпаття. Саме для цього і потрібне створення обласної асоціації, аби діяти спільно.
Варто також сказати, що Закарпаттю дуже пощастило — ми маємо не лише партнерів, а справжніх друзів по той бік кордону. І нам вони справді готові допомагати, звісно, якщо ми самі будемо зацікавлені у таких партнерських стосунках.
Читайте також:
- У двох районах Закарпаття полюють вовки: небезпеку підсилює ще й загроза зі Сходу
- Закарпатка залишила "трофей смерті" у лісі: що це були за знахідки? (ФОТО)
- На Закарпатті не вродила найочікуваніша ягода: масштабна спека висушує працю людей
- Аномалія на Закарпатті: в регіоні переживають наслідки наймасштабнішого лиха за останній період
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber